Browse Category: Болонский процесс

Звіт

2

 

Зміст

Вступ

 

Саме тому в останні роки спостерігається підвищення інтересу до теорії ризику як серед науковців, так і менеджерів різних рівнів. Дослідження перспектив підвищення ефективності формування доходів діяльності промислових підприємств і механізмів їх розвитку необхідно здійснювати з погляду можливостей регулювання, з позицій ситуативного менеджменту механізмів господарювання самих підприємств.

є наявність на підприємстві висококваліфікованого персоналу, що здатний вирішувати складні виробничі завдання, оперативно реагувати на зміни ринкового середовища та швидко вирішувати проблеми, що виникають в процесі поточної діяльності підприємства. Важливим напрямком підготовки спеціалістів відповідної якості є організація практики.

Метою практики є проведення комплексного дослідження господарської діяльності та проведення фінансового аналізу діяльності підприємства.

Відповідно до мети роботи були сформовані наступні завдання:

провести діагностику економічної політики по відношенню до підприємства;

розглянути організацію економічної роботи на підприємстві;

дослідити систему корпоративного управління на підприємстві;

провести оцінку організаційної структури підприємства за класифікаційними ознаками і структурою управління;

розглянути структуру підприємства за розміщенням ресурсів;

провести аналіз облікової політики підприємства, фінансової, податкової та статистичної звітності;

визначити інвестиційно-інноваційну модель діяльності підприємства;

провести оцінку рівня оптимізації формування майна та джерел його утворення;

дослідити систему управління прибутковістю підприємства за інформаційними ресурсами фінансової, податкової та статистичної звітності;

розглянути мотивацію працівників підприємства;

визначити особливості планування і прогнозування потенціалу підприємства;

розглянути особливості аналітичної і контрольної роботи на підприємстві;

дослідити правові засади регулювання діяльності підприємства;

визначити систему оподаткування підприємства;

провести оцінку ризику банкрутства підприємства, його конкурентоспроможності і рейтингу серед суб’єктів господарювання на регіональному рівні;

Апробація дипломної роботи проводилась в напрямку:

розглянути теоретичні основи побудови економічного механізму господарської діяльності підприємства;

обґрунтувати методики економічної діагностики підприємства, провести оцінку вітчизняного та зарубіжного досвіду;

;

;

на прибутковість господарської діяльності.

підприємства.

перевезень.

.

Методи дослідження. В процесі дослідження використовувались загальнонаукові методи, зокрема: методи теоретичного узагальнення; системний підхід, методи аналізу і синтезу; графічний метод – для наочного зображення статистичного матеріалу і схематичного представлення теоретичних і практичних положень роботи; та ін.

.

 

господарського та цивільного законодавства та Статуту (додаток А).

.1).

Таблиця 1.1

ПП «ВКП Проспект»

71.11 Діяльність у сфері вантажного транспорту

 

 

обов’язки, бути позивачем та відповідачем в суді, господарському суді, третейському суді.

на праві власності, формується за рахунок:

;

в результаті господарської діяльності;

одержаних доходів;

іншого майна, отриманого на законних підставах.

а вимогу кредиторів.

є:

;

тажів автомобільним транспортом;

— оптова та роздрібна торгівля будівельними матеріалами;

— оптова та роздрібна торгівля усіма видами транспортних засобів, усіх марок та моделей, причепами іноземного та вітчизняного виробництва;

— діяльність у сфері транспорту;

ільноконвертовану валюту;

перевезень провадження науково-технічного прогресу;

транспортних засобів, як юридичних так і фізичних осіб;

;

громадянам та юридичним особам;

— інша діяльність, не заборонена чинним законодавством України.

.

1.2

рр., тис.грн.

в 46,74 р.б.

 

рр. можна відмітити їх позитивну динаміку, так дохід від реалізації зріс в 30,57 рази. Відповідно зріс чистий дохід в 24,75 рази.

році до 2,40 тис. грн.

рік.

 

1.2. Організація економічної роботи на підприємстві

 

Успішне вирішення завдань економічного аналізу потребує чіткої організації проведення аналітичної роботи. Під організацією економічної роботи розуміють створення злагодженої постійної системи для виконання аналітичної діяльності та досягнення певної кінцевої мети – оптимізацією та підвищення ефективності управління економічним механізмом підприємства. Організація економічної роботи на підприємстві охоплює велике коло питань, які включають в себе організацію аналітичної служби; організацію технології аналітичного процесу; розроблення загальних засад та порядку проведення аналізу; організаційне, методичне, матеріально-технічне забезпечення; загальне керівництво, оформлення виконаних аналітичних робіт та прийняття раціональних управлінських рішень; розвиток та удосконалення економічного аналізу на підприємстві з метою поліпшення якості управління тощо.

та системність організації аналітичних робіт забезпечується через планування, що полягає в складанні комплексного плану організації всієї аналітичної роботи на підприємстві та складанні планів для окремого виду аналізу, передбаченого в комплексному плані.

:

;

використання

.

.

.

.

 

ПП «ВКП Проспект»

.

.

.

.

, пов’язане з інформаційними процесами. Високоефективна управлінська діяльність здійснюється не інакше, як на основі бездоганного інформаційного матеріалу (причому ця діяльність завершується видаванням нової інформації).

).

ПП «ВКП Проспект»

1. Загальний коефіцієнт

0,02

 

Коефіцієнт покриття характеризує достатність оборотних засобів для покриття поточних боргів, негативним є його зменшення в динаміці на 3,49 пунктів, але показник перевищує нормативне значення. Коефіцієнт швидкої ліквідності скоротився на 1,34 пункти, але знаходиться в межах нормативу, що свідчить про можливість погашення поточних зобов’язань за рахунок власних фінансових надходжень.

Частка виробничих запасів нижче нормативного значення, хоча порівняно з базисним роком зросла на 0,04 пункти, що свідчить про прискорення оборотності грошових коштів підприємства та поточних фінансових інвестицій своєчасне для погашення поточних зобов’язань.

є ліквідним та платоспроможним, має позитивну тенденцію до збільшення оборотних коштів для покриття поточних зобов’язань.

.

ПП «ВКП Проспект»

 

році.

Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу зріс на 1,90 пункти структури і становить 2,11 пункти, що не відповідає нормативному значенню. Коефіцієнт фінансової стабільності за досліджений період зменшився на 0,84 пункти, та вище нормативного значення на 0,32 пункти.

свідчать про зростання залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Відповідно основних показників рентабельності підприємства визначається ефективне ведення господарської діяльності, що є позитивним.

).

5

рр.

33,44

 

 р. зріс на 29,72 пункти і склав 24,48%. Цей показник свідчить про те, що на 1 гривню активів підприємства, що знаходиться на його балансі, підприємство отримує 24,48 коп. прибутку.

році підприємство взяло на баланс довгострокове зобов’язання та короткостроковий кредит банку. Збільшилась кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги на 1764,4 тис. грн., або в 67,58 рази.

 

1.3. Система корпоративного управління на підприємстві

 

визначає, як саме власники координують і контролюють роботу менеджерів, встановлюючи механізм установки цілей, планування, досягнення поставленої мети, звітності, а також відповідальність менеджерів за результати діяльності.

­жень і відповідальності.

ис. 1.2.

 

підприємстві

Більшість обов’язків виконання фінансової роботи покладені на головного бухгалтера, який у цьому напрямі здійснює фінансові розрахунки, оформлює фінансові документи та складає фінансову звітність. Директор, у свою чергу, приймає фінансові рішення щодо перспективного розвитку підприємства і поточної діяльності, залучення джерел інвестування та їх використання, а також проводить фінансову політику.

.

 

ПП «ВКП Проспект»

.

 

ПП «ВКП Проспект»

.

 

1.4. Оцінка організаційної структури підприємства за класифікаційними ознаками і структурою управління

 

Організаційна структура управління — це форма системного управління, яка включає склад, взаємодію та підпорядкованість її елементів з використанням лінійних, функціональних і міжфункціональних зв’язків у процесі спілкування. Управління підприємством здійснює його Директор. Прийняття на роботу директора здійснюється засновницьким шляхом укладання з ним контракту.

Підприємство самостійно визначає структуру управління і встановлює штати. Директор підприємства самостійно вирішує питання діяльності підприємства за винятком тих, що віднесені Статутом до компетенції засновника і інших органів управління даного підприємства.

Підприємство діє на основі повного господарчого розрахунку і самофінансування. Основним узагальненим показником господарської та виробничої діяльності підприємства є прибуток. Лінійні зв’язки виникають між підрозділами і керівниками різних рівнів управління, де один керівник підпорядковується іншому. Функціональні зв’язки характеризують взаємодію керівників, які виконують певні функції на різних рівнях управління і між ними не існує адміністративного підпорядкування.

Задіяння робочої сили в виробництві здійснюється через відповідне його управління. Організаційна структура управління є лінійно-функціональною, тобто між її елементами існують як горизонтальні, так і вертикальні взаємодії.

Перевагами такої структури можна вважати:

— лінійно-функціональна структура дозволяє організувати управління виробничими процесами за лінійною схемою (керівник вищого рівня — керівник нижчого рівня — виконавець);

— функціональні підрозділи надають методичну допомогу, готують інформацію, виконують різні управлінські завдання для відповідних лінійних керівників.

.

; та ін.

та дотримання технологічної дисципліни.

Головний механік забезпечує безперервну і технічно правильну експлуатацію та надійну роботу обладнання, утримання в робочому стані на високому рівні. Організує розробку оглядів, іспитів, профілактичних ремонтів обладнання, забезпечує технічну підготовку виробництва.

функціональна система організації бухгалтерського обліку представлена за ділянками роботи підприємства, що дозволяє значно скоротити витрати часу і уникати дублювання обов’язків та роботи. При створеному організаційному рівні управління, розрахуємо показник ефективності управління:

.1)

підприємством; Зу – затрати на управління (сукупні).

-3,65

65

4

.

6.

6

ПП «ВКП Проспект»

Показники

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.

19.

20.

-0,02

 

.

р.

р. На підприємстві визначається ефективний рівень функціонування різних елементів системи управління, що є позитивним.

 

1.5. Оцінка структури підприємства за розміщенням ресурсів

 

одаток Б).

1.7

, тис. грн.

Показники

2013

2014

1

Зареєстрований (пайовий) капітал

500,9

608,9

608,9

2

Власний капітал

411,3

637,4

1293,2

3

Залучений капітал

89,9

752,8

2734,1

4

Дебіторська заборгованість

180,9

739,4

1615,1

5

Кредиторська заборгованість

26,5

437,5

1790,9

6

Загальна вартість активів

501,2

1390,2

4027,3

р.б.

 

відносно 2013 р., що визначає збільшення залежності підприємства від залученого капіталу в 2015 р.

в 8,04 рази.

.

1.8

ПП «ВКП Проспект»

2013

2014

2

3

р.б.

.

тис. грн./чол., що свідчить про зростання забезпеченості персоналу підприємства основними фондами на кінець 2015 р. та є позитивним.

залежить від економічно грамотного використання усіх видів ресурсів. Питання зниження витрат операційної діяльності на підприємствах є важливим, оскільки витрати є внутрішнім чинником функціонування підприємства, а від величини виробництва залежить рівень ефективності функціонування господарювання будь-якої структури.

).

Таблиця 1.9

рр.

 

сума операційних витрат за аналізований період зросла на 4138,6 тис. грн., або в 19,11 рази. В 26,6 рази зросли матеріальні затрати, в 5,83 рази зросли витрати на оплату праці та відповідно відрахування на соціальні заходи. Інші операційні витрати зросли на 54,7 тис. грн., або в 2,51 рази.

році становить 73,6%. Така динаміка формування операційних витрат підприємства цілком пов’язана із збільшенням обсягів виробництва продукції, та негативним фактором як зростання цін на сировину, матеріали, паливо, тощо.

Загалом, визначаємо, що рівень розміщення ресурсів підприємства є зростаючим, що пов’язано з активізацією операційної діяльності підприємства, формування значного рівня кредиторської та дебіторської заборгованості, нарощення операційного потенціалу загалом (закупівля техніки автотранспорту як за власні кошти, так і із зовнішніх запозичень), активно використовуються послуги сторонніх організацій.

 

1.6. Облікова політика підприємства, фінансова, податкова та статистична звітність

 

перебувало на загальній системі оподаткування.

00,00 грн. При нарахуванні амортизації використовуються наступні методи: — основних засобів — податковий; — нематеріальних активів — прямолінійний; — малоцінних необоротних активів — в розмірі 100% їх вартості в першому місяці використання. Для оцінки запасів при вибутті використовується метод ФІФО.

.

Оцінка активів за зобов’язань здійснюється виходячи з припущення, що діяльність підприємства буде тривати і далі.

Бухгалтерський облік ведеться з дотриманням принципів обачності, автономності та послідовності. Доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження коштів, пріоритетною є оцінка активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання.

Оцінка активів за зобов’язань здійснюється виходячи з припущення, що діяльність підприємства буде тривати і далі.

не створена, основні обов’язки ведення бухгалтерської роботи покладені на головного бухгалтера.

Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, виконує такі основні функції:

забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності;

організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

бере участь в оформленні матеріалів, пов’язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства;

забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Керівник підприємства зобов’язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Головний бухгалтер складає та подає податкові та статистичні звітності.

рік складена на підставі облікових регістрів, дані в яких відображені на підставі первинних документів.

.

Управлінський персонал несе відповідальність за складання фінансових звітів, у тому числі за відповідне розкриття інформації, за підготовку та достовірне представлення цієї фінансової звітності згідно до Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та вимог чинного законодавства.

 

 

вважає інвестиціями усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті чого створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.

Отже, під інвестиціями розуміють діяльність із вкладання грошових коштів на відносно тривалий час у виробничі проекти, цінні папери, нерухомість, статутні фонди інших підприємств, колекції, дорогоцінні метали та інші об’єкти, ринкова вартість яких постійно зростає і дає власнику дохід у вигляді відсотків, дивідендів, прибутків від перепродажу тощо. У загальному розумінні інвестиціями називають дострокове вкладання коштів (на період понад 1 рік).

.

ня автотранспортних підприємств у конкурентному середовищі.

­забюджетних фондів.

формується на основі таких фінансових ресурсів: підприємницький капітал, позиковий капітал.

­них і нематеріальних активів, цінних паперів, прав користування природними ресурсами, майном тощо.

Головними джерелами інвестиційних ресурсів є: чистий прибуток, мобілізація внутрішніх ресурсів, амортизаційні відрахування, пайові внески, страхові внески до Пенсійного фонду, кошти від розміщення власних цінних паперів і реалізації цінних паперів інших емітентів, кредиторська заборгованість, кредити і позички, спонсорство, державні субсидії.

).

1.10

ПП «ВКП Проспект»

Відхилення

5. Довгострокові

6. Кредиторська заборгованість за товари,

0,00

 

Структуру джерел формування капітальних вкладень підприємства становлять власний, позичений та залучений грошовий капітал, який використовується підприємством для формування своїх активів та здійснення виробничо-фінансової діяльності з метою отримання відповідного доходу, прибутку.

р. в структурі джерел фінансових вкладень становить 15,12%, зниження даного показника формується в результаті налагодження активної операційної діяльності, поступового залучення короткострокових та довгострокових кредитів на закупівлю обладнання.

р. – повністю сплачено, кошти активно спрямовуються на капіталізацію.

, що визначається як позитивний стан формування капітальних вкладень підприємства.

.

ПП «ВКП Проспект»

можуть бути як внутрішні (власні кошти), так і зовнішні (вітчизняні та іноземні). Залучення до інвестування того чи іншого фінансового ресурсу потребує дуже ґрунтовного порівняльного аналізу.

. Зауважимо, що рівень капітальних вкладень підвищувався прямо пропорційно до розширення господарської діяльності підприємства, а тому є ефективним.

При значному зовнішньому залученні коштів, відбувається зниження рівня фінансової стійкості підприємства, що може призвести до хиткого фінансового стану та можливого банкрутства.

 

1.8. Оцінка рівня оптимізації формування майна і джерел його утворення

 

.

ПП «ВКП Проспект»

Пунктів

 

 р., що в 37,8 рази більше. Зросла загальна вартість грошових коштів в 9 разів (приріст становить 1,6 тис. грн.).

ПП «ВКП Проспект»

Розглядаючи структуру пасивів підприємства, можна дійти висновку, що їх загальна вартість зросла на 3526,1 тис. грн., або в 8 рази. Зменшилась питома вага зареєстрованого (пайового) капіталу з 99,94% до 15,12%, тобто на 84,82 пункти структури. Позитивним є зростання нерозподіленого прибутку на 773,9 тис. грн., або в 26 рази.

році підприємство оформило короткостроковий кредит банку на суму 408,0 тис. грн., що складає 10,13% від загальної структури. Збільшилась кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги на 1764,4 тис. грн., або в 67,58 рази, збільшення складає 39,18 п.с.

 

 

Фінансовим результатом господарської діяльності підприємства є прибуток або збиток. Прибуток утворюється в результаті продажу (реалізації) готової продукції (товарів, послуг). Крім того, підприємство може продавати (реалізовувати) інші матеріальні цінності і послуги допоміжних виробництв та господарств, а також мати доходи і збитки, що збільшують або зменшують розмір прибутку від інвестиційної діяльності.

Показники прибутку є важливі для оцінки виробничої та фінансової діяльності підприємства, вся діяльність підприємства спрямована на його утворення. Він є джерелом сплати податків.

).

можна зробити висновок, що на підприємстві протягом аналізованого періоду відбувалося стабільне зростання суми чистого прибутку порівняно з базисним рівнем.

1.13

 рр.

453,1

 

роком становить 453,1%.

У цілому результати дослідження свідчать про стабільність діяльності підприємства, та позитивну динаміку щодо зростання чистого прибутку.

).

1.14

рр.

сума,

 

роком, наявні також значні структурні зрушення, зокрема, на 2,73 пунктів структури збільшилася питома вага чистого доходу від реалізації товарів, робіт, послуг.

).

рр.

сума,

сума,

 

Така зміна зумовлена зростанням суми податку на додану вартість в 449 рази, собівартості реалізованої продукції в 19,17 рази, інші операційні витрати в 18,79 рази. Також зросли відрахування з прибутку у вигляді податку в 26,3 рази. Відповідно, такі зміни вплинули на загальну структуру витрат: на 21,1 пункти зросла частка податку на додану вартість, також зросла частка податку на прибуток з 2,6% до 2,7%. Частка собівартості реалізації продукції та інших операційних витрат скоротилась на 19,2 і 3,8 пункти відповідно.

 

 

спрямовується на формування відповідної та гідної оплати праці спеціалістів. Матеріальне стимулювання на сучасному етапі діяльності підприємства застосовується в комплексі з організаційно-технічними заходами, пов’язаними з підвищенням змістовності праці, поліпшення її умов.

заробітна плата складається з:

1. Основна заробітна плата:

«Водій» та «Робочий»;

»;

г) часова ставка оплати праці – для працівників за посадою «Водій».

д) розрахунок оплати праці згідно затверджених нарядів на виконання робіт – для працівників за посадою «Робочий».

» встановлюються в розмірі мінімальної заробітної плати, визначеному законодавством.

За умови почасової (погодинної) форми оплати праці основна заробітна плата робітників визначається множенням тарифної ставки на кількість одиниць відпрацьованого часу. Керівникам, професіоналам, фахівцям і технічним службовцям посадовий оклад виплачується повністю, якщо відпрацьовано встановлену для відповідної категорії та професійної групи працівників норму робочого часу.

При відрядній формі оплати праці тарифна ставка (оклад) виплачується, якщо виконано встановлені норми. Якщо ж норм виробітку (часу) не виконано, працівникові виплачується лише частина тарифної ставки (окладу). За умов перевиконання норм виробітку (часу), крім тарифної ставки (окладу), працівникові нараховується відрядний приробіток.

2. Додаткова заробітна плата:

а) надбавки, доплати, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством;

б) премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань (посадових обов’язків) (за окремим положенням).

3.3. Заохочувальні і компенсаційні виплати:

а) надбавки:

за високі досягнення у праці – у розмірі до 60% посадового окладу (часової ставки);

за вислугу років (за окремим положенням);

б) доплати:

за інтенсивність і складність роботи – у розмірі до 80% посадового окладу (працівникам керівного складу підприємства);

за збільшення обсягів роботи, розширення сфери обслуговування – у розмірі до 50% посадового окладу (часової ставки);

за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників (у разі хвороби, перебування у відпустці та з інших причин) – до 100% посадового окладу (часової ставки) відсутнього працівника (штатним заступникам керівників структурних підрозділів підприємства ця доплата не виплачується).

Надбавки за високі досягнення у праці та доплати за інтенсивність і складність роботи скасовуються або зменшуються у разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи, порушення трудової дисципліни за рішенням директора підприємства;

в) заохочення (у грошовій формі):

особливо важливих завдань – у розмірі до одного посадового окладу;

у зв’язку з ювілеєм (50 та 60 років) – у розмірі до двох посадових окладів;

г) винагорода за підсумками роботи за рік (за окремим положенням).

.

р. В загальній структурі фонд додаткової заробітної плати знижується на 0,3 п.с.

заробітної плати по підприємству.

16

, тис. грн.

0,6

 

.

1.17

ПП «ВКП Проспект»

1

За суміщення професій (посад)

2

За розширення зон обслуговування

3

За збільшення обсягів робіт

5

За інтенсивність праці працівників

6

За високі досягнення у праці

7

За освоєння прогресивної технології, нової техніки та устаткування

8

На період освоєння нових норм трудових витрат

9

За керівництво бригадою (бригадиру, не звільненому від основної роботи)

1

За високу професійну майстерність

Диференціюються за розрядами робітників:

2

За класність водіям легкових і вантажних автомобілів і автобусів

3

За високі досягнення у праці

4

За виконання особливо важливої роботи (за певний термін її виконання)

5

За складність, напруженість у роботі

6

За знання та використання у роботі іноземної мови

До 30% посадового окладу

 

доплати за суміщення професій та за розширення зон обслуговування на підприємстві максимальними розмірами не обчислюються. За виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників може бути встановлена доплата до 100% тарифної ставки (окладу відсутнього працівника).

постачальниками передбачено високий відсоток надбавки за знання іноземної мови.

перевищення норм праці за більшим відсотком премії може привести до погіршення якості продукції. Умови і показники преміювання доцільно поділяти на основні й додаткові.

відсутня одноразові премії та винагороди.

У разі невиконання основних умов преміювання премію, як правило, не сплачують, а в разі невиконання додаткових – сплачують у менших розмірах (у межах до 50%). За перевиконання як основних, так і додаткових показників розмір премії треба збільшувати.

 

 

є забезпечення господарської діяльності необхідними джерелами фінансування.

має включає п’ять розділів.

Розділ 1 «Джерела формування і надходження коштів», в якому повинні бути відображені суми коштів, які будуть сформовані (залучені) підприємством у плановому році, а також суми коштів, сформовані (залучені) у попередні періоди, що використовуватимуться для забезпечення потреб діяльності та розвитку підприємства, а також виконання зобов’язань у планованому році.

Розділ 2 «Приріст активів підприємства», в якому повинні бути відображені суми витрат у плановому році, пов’язаних із придбанням та створенням (збільшенням) активів підприємства.

Розділ 3 «Повернення залучених коштів», в якому повинно бути відображено повернення коштів, залучених підприємством з усіх джерел, включаючи кошти, залучені у попередні періоди.

Розділ 4 «Витрати, пов’язані з внесенням обов’язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів», в якому повинна бути відображена сума витрат підприємства на виконання зобов’язань перед бюджетом, включаючи погашення недоїмки минулих періодів, відстроченої та реструктуризованої заборгованості зі сплати податків та обов’язкових платежів.

Розділ 5 «Покриття збитків минулих періодів», в якому повинне бути відображене спрямування коштів на покриття збитків, які виникли у підприємства у минулі періоди.

Ефективний механізм планування доходів, витрат і прибутку дає змогу оцінити майбутній фінансовий результат діяльності підприємства з урахуванням ризиків. Прибуток підприємства, визначений на плановий період, є основою виживання та стабільного розвитку підприємства, оскільки забезпечує виконання таких принципів економічного розрахунку, як: економічна самостійність, рентабельність, самофінансування і матеріальна зацікавленість. Середній темп зростання визначимо за наступною формулою:

.1)

де n – кількість темпів зростання за однакові інтервали часу.

За даними звітності підприємства середній темп зростання обсягу доходу від реалізації продукції становить:

 

зріс в 4,98 рази.

рр. Ступінь залежності від законодавчих та економічних обмежень — значна.

необхідно активізувати пошук резервів для скорочення довгострокових та поточних зобов’язань, зменшення непродуктивних витрат.

р. чистий дохід підприємства, відповідно прогнозуємо збільшення на 50%, а приріст витрат на виробництво матиме менші темпи. Значну увагу повинні приділити зниженню інших операційних витрат.

1.18

ПП «ВКП Проспект»

Відхилення

році планується в розмірі 1708,39 тис. грн.

, засвідчив низький рівень їх застосування. В основному використовується балансовий метод економічного планування, що пов’язано, насамперед, зі складанням фінансової звітності.

В умовах стабільних цін і можливості прогнозування умов господарювання плани по прибутку, як правило, розробляються на рік. Підприємства можуть також складати плани по прибутку на квартал.

.

-2015 р.

Точку беззбитковості визначають таким чином:

.2)

– величина змінних витрат на одиницю продукції, грн; Ц – ціна продажу, грн.

).

ПП «ВКП Проспект»

0,90

 

сума ряд. 2130, 2150.

), показує на скільки відсотків (разів) чистий дохід (фактичний, плановий) від господарської діяльності підприємства більший (менший) чистого доходу, який забезпечує його беззбиткову діяльність.

.

р.

р. встановлення беззбиткового обсягу чистого доходу на рівні 1071,69 тис. грн., постійних витрат – 173,1 тис. грн. та змінних витрат в розмірі 898,56 тис. грн.

4444,47 : 5300,8 = 0,84) менша 1,0 тобто підприємство формує валовий прибуток, дотримується прибуткового сценарію розвитку і, за умови одержання фактичного чистого збитку, має можливість, збільшивши обсяги господарювання, забезпечити його беззбитковість.

Відповідно для максимізації валового прибутку підприємство має збільшувати обсяги реалізації до того часу, поки граничний дохід вищий за граничні витрати, і припинити розширення господарської діяльності як тільки граничні витрати почнуть перевершувати граничний дохід. За дотримання цієї умови для збільшення чистого прибутку необхідно мінімізувати постійні витрати на 1 грн. чистого доходу.

р. на 0,36 од., та визначає зростання рівня реалізації продукції для формування прибуткової діяльності підприємства.

р. при певній оптимізації витрат підприємства та зростанню доходності, сформується чистий прибуток на рівні 1708,39 тис. грн., витрати становлять 6242,81 тис. грн.. (загальне зростання витрат відбудеться 35,2%).

В результаті постійні витрати будуть сформовані на рівні 199,1 тис. грн., змінні витрати беззбиткового обсягу реалізації робіт та послуг на рівні 630,82 тис. грн. Відповідно чистий дохід беззбиткової діяльності сформувався на рівні 829,92 тис. грн.

Відмітимо, що метод оптимізації застосовується для обґрунтування оптимальних варіантів, які є найбільш прийнятними з точки зору витрат фінансових ресурсів. Разом з тим метод оптимізації використовується лише для обґрунтування декількох варіантів одного економічного рішення, тобто різних сценаріїв, а не обґрунтування альтернативних варіантів здійснення господарської діяльності. Це, у свою чергу, обмежує застосування даного методу і зменшує диверсифікованість економічного планування в розрізі складання і виконання планів з формування прибутку.

(прогноз)

Прогнозування доходів і формування прибутку відбувається експертним шляхом, без використання моделей і методів прогнозування, що обмежує ефективність використання прогнозів для розробки та реалізації планів. Проте, навіть експертний підхід до прогнозування дозволяє частково вирішити майбутні економічні проблеми та віднайти джерела фінансування для їх вирішення.

слід вважати відсутність практики використання таких методів економічного планування, як пофакторний і системний. На нашу думку, це спричиняє значні недоліки як в системі економічного управління, так і в системі економічного планування підприємства.

 

У процесі здійснення діяльності бухгалтерія виконує наступні функції:

1. Визначення, формулювання, планування, здійснення й координація організації бухгалтерського обліку, господарсько-фінансової діяльності підприємства, здійснення контролю за ефективним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

2. Раціональна організація ведення обліку і звітності на підприємстві і в його підрозділах на основі централізації та автоматизації обліково-обчислювальних робіт, прогресивних форм і методів бухгалтерського обліку і контролю, розроблення і здійснення заходів, які направлені на додержання дисципліни і зміцнення господарського розрахунку.

3. Складання балансу підприємства (основні засоби та інші поза оборотні активи, запаси й витрати, грошові кошти, розрахунки та інші активи, джерела власних та прирівняних до них коштів, довгострокові пасиви, розрахунки та інші короткострокові пасиви).

4. Організація та контроль за складанням розрахунків щодо використання прибутків, витрат на виробництво (витрат обігу), платежів до бюджету, своєчасністю й правильністю складання звітності.

5. Контроль за додержанням порядку оформлення первинних та бухгалтерських документів, розрахунків і платіжних зобов’язань, витрачанням фонду оплати праці, встановленням посадових окладів, за проведенням інвентаризацій основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів, розрахунків, перевірок організації бухгалтерського обліку й звітності, документальних ревізій у підрозділах підприємства.

6. Контроль за довгостроковими інвестиціями підприємства в прибуткові активи (цінні папери – акції, облігації, сертифікати, казначейські зобов’язання) інших підприємств, господарських товариств, процентні облігації державних та місцевих позик, вклади до статутних фондів спільних підприємств та інші фінансові вкладення; за обліком страхової діяльності; бартерними (товарообмінними) операціями; за правильністю обліку операцій в іноземних валютах, із векселями Державного казначейства; інкасацією боргових вимог.

7. Складання щомісячного бухгалтерського обліку, квартальних та річних бухгалтерських звітів (за результатами інвентаризації).

8. Контроль за правильністю відображення в інвентаризаційній відомості інвентаризаційних різниць (нестачі, надлишки, пересортиці), втрати та псування цінностей з обчисленням розміру збитків.

9. Регулювання розходження фактичної наявності матеріальних цінностей з даними бухгалтерського обліку, що були виявлені під час інвентаризацій.

10. Участь у проведенні економічного аналізу господарсько – фінансової діяльності за даними бухгалтерського обліку й звітності з метою виявлення внутрішньогосподарських резервів, усунення непродуктивних витрат.

11. Заходи щодо запобігання нестач, незаконного витрачання коштів і товарно-матеріальних цінностей, порушень фінансового та господарського законодавства.

12. Участь в оформленні матеріалів з нестач, крадіжок та псування цінностей, контроль за поданням в необхідних випадках матеріалів у слідчі і судові органи.

13. Робота, яка направлена на забезпечення суворого додержання штатної, фінансової і касової дисципліни, кошторисів адміністративно – господарських та інших витрат, додержання законності списання з бухгалтерських балансів дебіторської заборгованості, недостач та інших втрат, контроль за зберіганням бухгалтерських документів, оформленням і здаванням їх за встановленим порядком до архіву.

14. Участь у роботі з удосконалення й розширення сфери дії внутрішньогосподарського розрахунку, в розробленні раціональної планової та облікової документації, в організації впровадження засобів автоматизації обліково-обчислювальних робіт.

15. Забезпечення на основі даних первинних документів і бухгалтерських записів своєчасного складання бухгалтерської та податкової звітності, подання її за встановленим порядком відповідним органам.

16. Надання методичної допомоги працівникам підрозділів підприємства з питань бухгалтерського обліку, контролю, звітності та економічного аналізу.

є:

Організація і систематичне удосконалення фінансово-аналітичної роботи, направленої на аналіз прибутковості продукції.

Впровадження системи бюджетування.

Впровадження та супроводження інформаційної системи управління підприємством.

Розробка аналітичних висновків та рекомендацій стосовно можливих шляхів розвитку підприємства в сфері виробничої, торгової і фінансової діяльності.

фінансового управління та контролю підприємства.

Надання оперативної та регулярної фінансово-аналітичної інформації керівництву підприємства.

Участь в організації комплексного економічного аналізу діяльності підприємства та надання рекомендацій для розробки заходів щодо прискорення темпів росту продуктивності праці, ефективному використанню виробничих потужностей, матеріальних і трудових ресурсів, підвищенню рентабельності виробництва.

).

 

. Взаємодія суб’єктів системи внутрішнього контролю на підприємстві:

цільових установок;

2 – Доведення цільових установок управлінським персоналом до спеціалістів: бухгалтерія, відділ збуту, виробничі підрозділи та ін.;

3 – Формування і відтворення інформації спеціалістами;

4 – Прийняття управлінського рішення фінансовою службою і формування інформації про виконання цільових установок для керівника (власників);

5 – Прийняття керівником рішення про відповідність діяльності підприємства та призначеного управлінського персоналу цільовим установкам;

6 – Перевірка і підтвердження достовірності інформації, що надходить: від спеціалістів до фінансових управлінців; від адміністратора до власника.

використовується набір інструментів оцінки рівня ефективності фінансової діяльності підприємства.

Значну увагу приділяють оцінці фінансового стану підприємства в динамці (на основі стандартизованих показників фінансової стійкості, ліквідності, рентабельності та ін.), виконується прогнозування прибутковості підприємства з використанням екстраполяційних методів, також використовують методику маржинального аналізу, контролю межі беззбитковості.

 

 

 

 

.

зацій та громадян-підприємців».

формується відповідно до Положення про організацію договірної роботи на підприємстві. Дане положення встановлює загальні вимоги до укладання договорів, а також порядок складання та погодження проектів договорів структурними підрозділами підприємства, зберігання та виконання договорів.

).

0

ПП «ВКП Проспект»

Формування методики реалізації договірного процесу, зокрема, за окремими видами договорів, виходячи з альтернативи, передбаченої чинним законодавством (закріплюються мінімальне та максимальне значення: знижок, що можуть бути надані, штрафів, які можуть стягуватися або сплачуватися, обсягу реалізації у натуральних та вартісних вимірниках, цін)

 

Суб’єктами організації договірного процесу є власник підприємства або уповноважений ним орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до установчих та інших розпорядчих документів.

.

 

1.14. Система оподаткування підприємства

 

є вкрай важливим фактором.

здійснює свою діяльність на загальній системі оподаткування.

Відповідно до цього воно сплачує такі податки і платежі:

Податок на додану вартість;

Податок на прибуток;

Податок з доходів фізичних осіб;

Єдиний соціальний внесок;

Військовий збір.

Інші податки та збори

Податок на додану вартість є непрямим податком, а тому він сплачується за рахунок покупця, а не за рахунок доходів підприємства, яке реалізує відповідні товари чи послуги. Отож, платником податку виступає підприємство, яке реалізує продукцію, а податковий тягар фактично переноситься на покупця.

ПДВ включається до ціни товарів, робіт, послуг, тому він є ціноутворюючим фактором.

Відповідно до ст. 193 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2011 року №2755-VI (далі – ПКУ) ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: а) 20 відсотків; б) 0 відсотків; в) 7%.

, визначається за формулою:

)

)

)

)

— сума податкового кредиту в плановому періоді; ЧДп — плановий чистий дохід підприємства з операцій, які підлягають обкладанню податком на додану вартість; ВПп — вартість придбаних ресурсів за ціною постачальників із господарських операцій, які підлягають обкладанню податком на додану вартість у плановому періоді.

планує одержати чистий дохід у сумі 50 000 грн. і придбати ресурси для господарської діяльності за цінами постачальників (без ПДВ) на суму 25 000 грн. Сума ПДВ, що планується до сплати в бюджет, складає:

(50000 *20 / 100) — (25000 * 20 / 100) = 10000 — 5000 = 5000 грн.

.

Податок на прибуток підприємств – це прямий податок, сплачуваний підприємствами з прибутку, одержаного від реалізації продукції (робіт, послуг), основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових ресурсів та матеріальних цінностей, а також із прибутку від орендних операцій, роялті та від позареалізаційних операцій.

Податок на прибуток є прямим податком, який сплачують підприємства з прибутку, який дорівнює перевищенню суми доходів над собівартістю реалізованих товарів , виконаних робіт та наданих послуг, а також над сумою інших витрат звітного періоду.

За 2016-2017 рр. ставка не змінилась.

Податкова декларація з прибутку на прибуток підприємства подається щоквартально до органів держаної податкової служби в електронному вигляді на протязі 40 календарних днів.

Податок з доходів фізичних осіб – це обов’язковий платіж, що встановлюється державою для фізичних осіб, які отримують доходи. Ставка податку з доходів фізичних осіб складала з 1 січня 2015 р. – 15 %, 20%, 5%, 30%, а з 1.01.2016 р. – 18%.

ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету при виплаті оподатковуваного доходу (п.п. 168.1.2 ПКУ).

Звітний період подачі декларації – податковий квартал. Термін подання декларації – на протязі 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу.

збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту прав застрахованих осіб і членів їх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі по тексту ЄСВ), страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – на суму обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду. Варто наголосити на тому, що ЄСВ почав утримуватися з 01.01.2012 р. замість внесків до фондів соціального страхування.

.

Таким чином, при нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати база обкладення ПДФО до 01.01.2016 р. визначалась за такою формулою:

)

де БО – база обкладення ПДФО; ЗП – заробітна плата, що нараховується платнику податку; ПСП – податкова соціальна пільга (далі по тексту ПСП).

2016 р. обчислювати базу оподаткування набагато простіше, адже утримань до єдиного соціального внеску вже не проводять, тому на сьогодні формула виглядає таким чином:

)

.

1.21

за 2013-2015 рр., тис. грн.

646,8

 

.

.

 

1.15. Оцінка ризику банкрутства підприємства, його конкурентоспроможності і рейтингу серед суб’єктів на регіональному рівні

 

Надалі оцінимо потенційний банкрутства економічного суб’єкта. Важливим елементом майбутньої системи показників ефективності економічної діяльності місцевих суб’єктів господарювання може стати інтегральний показник фінансового стану підприємств, який визначається за формулою Альтмана:

,

— частка оборотних засобів у активах, тобто відношення робочого капіталу до загальної суми активів підприємства;

— коефіцієнт рентабельності активів, обчислений за нерозподіленим прибутком, тобто як відношення нерозподіленого (чистого) прибутку до загальної суми активів;

— коефіцієнт рентабельності активів, обчислений за прибутком від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) до загальної суми активів;

— коефіцієнт покриття за ринковою вартістю власного капіталу, тобто відношення ринкової вартості акціонерного капіталу (вся ринкова вартість капіталу підприємства) до короткострокових зобов’язань;

.

Перший коефіцієнт характеризує платоспроможність підприємства; другий і четвертий — відображають структуру капіталу; третій — рентабельність активів; п’ятий — оборотність засобів.

Ступінь вірогідності банкрутства за Е. Альтманом

Низька

 

Результати численних розрахунків за моделлю Альтмана показали, що узагальнюючий показник Z може приймати значення в межах [-14; +22], при цьому підприємства, для яких Z > 2,99, потрапляють в число фінансово стійких, підприємства, для яких Z < 1,81, є безумовно неспроможними, а інтервал [1,81 -2,99] складає зону невизначеності.

).

за моделлю Альтмана

Спадає

 

р., що робить підприємство фінансово-стійким, визначає показник імовірності банкрутства низьким.

Підприємство має високий ступінь інвестиційної привабливості для інвесторів в напрямку залучення додаткових капітальних вкладень, практика минулих періодів, визначає що підприємство цілком платоспроможне та фінансово стійке.

в діяльності вантажних перевезень по м. Житомир та Житомирській області є такі підприємства:

2. ТОВ «Іпрус»

3. ТОВ «Аврора-2011»

4. ПП «Банцер»

).

 

суми місць

2

 

значного рівня зростання дохідності, збільшення продуктивності праці, прибутковості. Але подальше зниження рівня фінансової стійкості знизить його рейтинг в майбутньому.

 

 

 

 

 

1).

1

Система ризиків функціонування промислових підприємств

Соціально-політичні ризики

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Економічні ризики

 

 

 

 

ОРГАНІЗАЦІЙНІ РИЗИКИ

 

 

 

 

3

 

Механізми моніторингу, оцінки і управління сукупністю даних ризиків формуються на рівні самого підприємства, у сфері розробки його економічної, товарної політики, а також концепції економічної безпеки країни.

Величина сукупного ризику функціонування промислових підприємств і процесу формування їх доходів за останній період зросла у півтора рази. В системі ризиків найбільша питома вага припадає на економічні і соціально-політичні ризики (73%).

Особливо важливими є:

підтримки вітчизняних товаровиробників, відсутність дієвих;

2) серед організаційних ризиків – панування посередників і трейдерів, що диктують свої умови товаровиробникам, зниження конкурентоспроможності мережі торговельних підприємств, втрата частки ринку, деструктивний характер податкової політики;

3) серед економічних ризиків – відсутність обґрунтованої економічної концепції розвитку вітчизняних підприємств легкої промисловості, недосконалість сучасної ринкової інфраструктури; деструктивність механізмів розвитку державної концепції продовольчої безпеки, поглиблення фінансової кризи вітчизняної економіки; падіння платоспроможного попиту населення, зниження реальної заробітної плати до рівня, що не забезпечує прожитковий мінімум, розшарування, диференціація суспільства.

Така сукупність ризиків формування доходів від виробничої діяльності має місце для більшості промислових підприємств. Проте, необхідно відзначити наявність специфічних ризиків в розрізі галузевої специфіки підприємств .

Фундаментальні ризики властиві більшості елементам економічної системи і слабо піддаються страхуванню. На відміну від них, специфічні ризики можуть бути пов’язані з окремими підприємствами, сегментами і складовими регіонального ринку, на якому діє промислове підприємство. У якості специфічних ризиків формування доходів від власної діяльності підприємств легкої промисловості, вважаємо за необхідне виділити: законодавчо-правові, економічні, фінансові, політичні, організаційні, соціальні.

Законодавчо-правові ризики можуть торкнутися відміни податкових пільг, необґрунтованого посилення контролю з боку податкових органів, деструктивного державного втручання в механізми функціонування виробничого підприємства.

Негативна дія системи економічних і фінансових ризиків на функціонування промислових підприємств може виражатися в погіршенні податкового та інвестиційного клімату, труднощах і неможливості залучення кредитних ресурсів, непогашенні дебіторської заборгованості й інших чинниках, які перешкоджають ефективному розвитку регіональної торгівлі і вітчизняних товаровиробників.

перешкоджати ефективному розвитку їх реалізаційної політики.

1).

Початковим етапом процесу управління ризиками є розробка загальної стратегії формування і ефективного розвитку промислових підприємств. Далі розробляються загально-стратегічні напрями, здійснюється прогнозування вірогідності настання ризикових ситуацій з урахуванням галузевої специфіки підприємств. Наступним етапом є загальна оцінка рівня сукупного ризику. Далі – розробка конкретних функціональних механізмів управління для кожної складової, або їх сукупності. На завершальних етапах алгоритму знаходиться організація контролю та здійснення функціонального аналізу ефективності управління ризиками.

 

ьності промислових підприємств

виникнення ризиків у сфері формування доходів від виробничої діяльності промислових підприємств слід виділити:

неефективність маркетингової політики і збутової діяльності підприємств;

наявність тіньових механізмів у формуванні доходів підприємств;

низький рівень економічної відповідальності керівництва підприємств у процесі формування, розподілу та цільового використання доходів від виробничої діяльності;

слабка можливість держави захистити вітчизняних товаровиробників від несанкціонованого імпорту низькоякісної продукції;

зростання ринку фальсифікованої продукції;

недостатність розвитку вітчизняного ринку сировини для промислових підприємств;

відсутність ефективної цінової політики;

слабка врегульованість кон’юнктурної сезонності коливання цін;

зниження конкурентоспроможності продукції;

відсутність рівноправності і гарантій товаровиробника у взаємодії з елементами ринкової інфраструктури;

необґрунтована кількість посередників у процесі просування продукції від виробника до кінцевого споживача.

Для мінімізації прояву сукупності ризиків необхідне: формування ефективних реалізаційних механізмів в галузі; впровадження прозорих схем обліку витрат і доходів від операційної діяльності підприємств; впровадження ефективних прийомів ціноутворення і форм розрахунків; мінімізація кількості оптовиків і перекупників в ланцюзі просування товару до споживача; формування ефективних механізмів просування вітчизняної продукції на зовнішній ринок.

 

2.2. Обґрунтування методики економічної діагностики підприємства, оцінка вітчизняного і зарубіжного досвіду за темою дослідження

 

стану підприємства.

і до складу якого входили: бюджетна безпека; валютна безпека; грошово-кредитна безпека; боргова безпека; безпека страхового ринку; безпека фондового ринку.

. Останнім документом визначаються можливі загроз економічній безпеці в Україні. Його використовують для інтегрального оцінювання рівня економічної безпеки України загалом в економіці та за окремими сферами діяльності. У Методичних рекомендаціях зазначається, що органи державної влади та інші установи можуть використовувати їх для визначення рівня складових економічної безпеки при прийнятті управлінських рішень щодо аналізу, запобігання та попередження реальних і потенційних загроз національним інтересам у відповідній сфері.

регламентом оцінки рівня фінансової безпеки не здійснено, відсутня також чітко визначена законодавчо методика регулювання фінансової безпеки на самому підприємстві.

Відповідно, за нинішніх умов важливою складовою відповідного механізму забезпечення фінансової безпеки підприємств виступає формування досконалої методики аналізу та оцінки рівня фінансової безпеки підприємств. Загальновизнана методика оцінки стану фінансової безпеки підприємств як на макро-, так і на макрорівнях на даний момент відсутня. У процесі аналізу та вивчення науково-фахової літератури було виявлено, що всі існуючі й запропоновані моделі та методи оцінки фінансової безпеки підприємства можна поділити на дві групи: індикатори оцінки фінансового стану підприємства; методи оцінки фінансової безпеки підприємства на основі методів та моделей прогнозування банкрутства.

).

2.2

підприємства

Кракос Ю.Б.,

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

 

До першої групи відносяться такі показники, які визначають фінансову стійкість, ліквідність та платоспроможність, ділову активність та рентабельність – коефіцієнтний аналіз.

. Показники фінансової стійкості розраховуються за формулами:

   (2.1)

(2.2)

   (2.3)

.

Позитивним в даній методиці є аналіз різних напрямів фінансової діяльності підприємства та їх прогноз загроз фінансовій безпеці підприємства на довгостроковий період. При цьому негативним елементом є односпрямованість фінансового показника: залучений та позиковий капітал, рівень оборотного капіталу. Проводиться розрахунок лише показників, що характеризують надлишок чи нестачу власних оборотних коштів, а також загальну величину основних засобів на підприємстві.

]. Вчений визначає лише одну особливість фінансової безпеки, а саме, захист фінансових інтересів підприємства, і не включає таку характеристику, як необхідність забезпечення збалансованості і якості системи фінансових інструментів, технологій і послуг.

]. Далі пропонується проводити інтегральний фінансовий аналіз («модель Дюпона», об’єктно-орієнтована система інтегрального аналізу формування чистого прибутку, система портфельного аналізу), але вже практично не застосовуючи наведені вище індикатори фінансового стану підприємства.

Негативним фактором даної методики є оцінка не самого рівня фінансової безпеки підприємства, а власне стан фінансової діяльності, що далеко не одне й те ж. Крім того, за такого методичного підходу немає інтегрального показника, який характеризував би в цілому стан фінансової діяльності підприємства.

К.С. притримується такої ж думки та стверджує, що лише на базі показника прибутку, який відображає реалізацію основного фінансового інтересу підприємства, можна будувати всю систему показників фінансової безпеки підприємства. Тут теж можемо відмітити фрагментарність оцінки та спрямування лише на показник прибутку, не враховуються додатків фактори впливу на фінансову безпеку.

На наш погляд, основним критерієм включення показника до множини індикаторів фінансової безпеки є забезпечення реалізації пріоритетних фінансових інтересів підприємства (як і господарських загалом). Ці інтереси визначаються станом функціонування підприємства.

Використання системи індикаторів для оцінювання фінансової безпеки підприємства прийнято й у світовій практиці. Згідно зі світовою практикою, вимоги до значень індикаторів не мають обов’язкового характеру, а лише рекомендаційний у разі оцінювання стану фінансової безпеки підприємства.

].

підприємства дає змогу вирішити ще одну важливу проблему, а саме: не лише оцінити стан фінансової безпеки, а й виявити і оцінити можливі негативні тенденції в діяльності підприємства. Визначення рівнів безпеки дає можливість охарактеризувати ступінь розвитку цих негативних тенденцій. Підтвердженням цьому є наукові дослідження М. Бендікова, який, розглядаючи фінансову складову як найбільш вагому у гарантуванні економічної безпеки підприємства, вказує на необхідність використання критичних порогових (бар’єрних) значень показників при визначенні рівнів безпеки, які свідчать про передкризовий, кризовий та критичний стан підприємства.

Що стосується використання точки беззбитковості для оцінювання рівня фінансової безпеки підприємства, то такий підхід варто застосовувати для оперативного оцінювання і прогнозу на майбутнє.

є складним завданням, оскільки потребує врахування значної кількості чинників, які впливають на діяльність підприємства, як тих, вплив яких можна оцінити кількісно, так і тих, вплив яких кількісної оцінки немає.

 

 

Система інформаційного забезпечення – підвищення якості управління підприємством завдяки покращенню вищеназваних характеристик інформації, необхідної для ухвалення управлінських рішень. Таким чином, основним призначенням інформаційного забезпечення є можливість забезпечувати таку організацію і представлення інформації, які відповідали б будь-яким вимогам користувачів, а також умовам автоматизованих технологій.

обумовлює вимоги, що пред’являються до нього:

представляти повну, достовірну і своєчасну інформацію для здійснення всіх розрахунків і процесів ухвалення управлінських рішень з мінімумом витрат на її збір, зберігання, пошук, обробку і передачу;

забезпечувати взаємозв’язок завдань функціональних підсистем на основі однозначного формалізованого опису їхніх входів і виходів на рівні показників і документів;

передбачати ефективну організацію зберігання і пошуку даних, що дозволяє формувати дані в робочі масиви під регламентовані завдання і функціонувати в режимі інформаційно-довідкового обслуговування;

в процесі вирішення економічних завдань забезпечувати роботу управлінських працівників і комп’ютера в режимі діалогу.

Основним джерелом інформації є фінансовий облік і складена за його принципами фінансова звітність. Звісно ж, найбільш змістовними є щоквартальні, щомісячні або навіть щоденні внутрішні звіти, за даними яких можуть бути швидко виявлені слабкі та сильні сторони діяльності підприємства. Проте і фінансова звітність потрібна, принаймні для інформування про: – параметри діяльності підприємства, передуючі банкрутству або що забезпечують інтенсивний розвиток підприємства; – наявність реальної можливості відновити (або втратити) свою платоспроможність протягом певного періоду; – причини фінансової нестійкості підприємства, що призвели до її неплатоспроможності; – стан ліквідності активів підприємства та їх структури.

”; укази Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови та декрети Кабінету Міністрів України, постанови НБУ, внутрішньогосподарські нормативні акти суб’єктів господарювання.

]. Нормативно-правове забезпечення захисту економічної конкуренції та обмеження монополізму спрямоване на встановлення, розвиток і забезпечення торгових та інших чесних звичаїв ведення конкуренції при здійсненні господарської діяльності в умовах ринкових відносин; визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин. Забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель покладено на Антимонопольний Комітет України.

.

.

 

 

, зовнішні та внутрішні впливи сфер діяльності підприємства.

держава та її інститути (міністерства, відомства, податкові й митні органи, біржі, фонди і страхові кампанії), а також підприємства, установи й організації як державного, так і приватного сектора економіки.

­печують фундамент, основу системи безпеки, на відміну від вторинних — технічних, фізичних тощо.

: зовнішні і внутрішні.

підприємства.

.

можуть виступати державні та  недержавні органи. Державні органи – здійснюють повноваження щодо безпеки суб’єктів фінансово-господарської діяльності, до структури яких вони входять, або ж надають послуги стороннім фірмам на умовах укладених договорів, прикладом чого є діяльність  Державної служби охорони МВС України щодо заходів безпеки усіх без винятку комерційних банків в Україні. Недержавні органи, які представлені охоронними організаціями, аналітичними центрами, інформаційними та консалтинговими службами, які за відповідну плату на умовах договору надають послуги щодо охорони об’єктів, здійснюють захист інформації, комерційної таємниці тощо. До цієї групи суб’єкті належать і власні служби безпеки підприємства недержавної форми власності.

підприємства належать:

захист законних прав і інтересів підприємства і його співробітників;

збір, аналіз, оцінка даних і прогнозування розвитку обстановки;

вивчення партнерів, клієнтів, конкурентів, кандидатів на роботу;

виявлення, попередження і припинення можливої протиправної та іншої негативної діяльності співробітників підприємства на шкоду його безпеці;

забезпечення збереження матеріальних цінностей і відомостей;

.

підприємства належать:

1) захист комерційної таємниці і конфіденційної інформації;

2) комп’ютерна безпека;

3) внутрішня безпека;

4) безпека будівель і споруд;

5) фізична безпека;

6) технічна безпека;

7) безпека зв’язку;

8) безпека перевезень вантажів і осіб;

9) екологічна безпека;

10) конкурентна розвідка тощо.

можуть бути класифіковані залежно від регламенту відносин. Відтак вони можуть регулюватись договором. В основному це стосується зовнішніх організацій, або окремих спеціалізованих фахівців залучених з метою забезпечення безпеки на підприємстві. В іншому випадку порядок взаємодії може регулюватись наказом. Ця форма відноситься до внутрішніх підрозділів. Посадові інструкції, в свою чергу, регулюють діяльність окремих працівників.

­начають за одним критерієм — відсутністю чи наявністю завданих йому матеріальних збитків і моральної шкоди. Зміст цього критерію характеризується такими показниками:

а) запобігання витоку конфіденційних відомостей;

б) запобігання протиправним діям з боку персоналу підприємства, його відвідувачів, клієнтів або припинення таких дій;

в) збереження майна й інтелектуальної власності підприємства;

г) запобігання надзвичайним ситуаціям;

д) припинення насильницьких злочинів щодо окремих (спеціально виділених) працівників підприємства і груп їх;

е) своєчасне виявлення і припинення спроб несанкціонованого проникнення на об’єкти підприємства, що охороняються.

З урахуванням викладеного вище можна визначити такі загальні орієнтири дій і ухвалення рішень, які полегшують досягнення цих цілей:

а) збереження і нарощування ресурсного потенціалу;

б) проведення комплексу превентивних заходів щодо підвищення рівня захищеності власності й персоналу підприємства;

в) залучення до діяльності із забезпечення безпеки підприємства всіх його працівників;

г) професіоналізм і спеціалізація персоналу підприємства;

д) пріоритетність несилових методів запобігання загрозам і їх нейтралізації;

е) створення служби економічної безпеки на підприємстві.

з  власною службою та потужними ресурсами.

 

 

, є кредитний ризик та ризик концентрацiї бiзнесу, ризик змiни вiдсоткових ставок, валютний ризик та ризик лiквiдностi.

Кредитний ризик полягає в тому, що клiєнт може не виконати свої зобов’язання перед компанiєю у строк, що може призвести до фiнансових збиткiв для компанiї. Кредитний ризик компанiї, головним чином, пов’язаний з торговою дебiторською заборгованiстю. Суми, представленi у звiтi про фiнансовий стан, подаються за вирахуванням резерву на покриття збиткiв вiд сумнiвної заборгованостi, який розраховується керiвництвом компанiї на основi попереднього досвiду та оцiнки поточної економiчної ситуацiї. Лiмiти на рiвнi кредитного ризику за типом клiєнта регулярно затверджуються керiвництвом компанiї.

даний ризик не є суттєвим.

негативно вплинуть змiни курсiв обмiну валют. Компанiя здiйснює певнi операцiї в iноземних валютах. Компанiя не використовує похiднi фiнансовi iнструменти для управлiння валютним ризиком, водночас, керiвництво компанiї намагається зменшити вплив такого ризику шляхом пiдтримання стабiльного рiвня монетарних активiв та зобов’язань в iноземнiй валютi.

Ризик лiквiдностi представляє собою ризик того, що компанiя не зможе погасити свої зобов’язання по мiрi настання строкiв їхнього погашення. Позицiя лiквiдностi компанiї ретельним чином контролюється та управляється. Компанiя використовує процес детального бюджетування та прогнозування грошових коштiв для того, щоб гарантувати наявнiсть адекватних ресурсiв для виконання своїх платiжних зобов’язань.

­гальній величині власних коштів підприємства.

­єнта ризику (К). Коефіцієнт ризику можна розраховувати:

­го активів;

);

2.3

Рівні ризику залежно від співвідношення величини можливих утрат і величини власних коштів підприємства

К0,25

0,25<К0,50   

0,50<К0,75

К>0,75

Катастрофічний

 

) тощо.

Таблиця 2.4

Типи поведінки особи, що приймає рішення залежно від співвідношення очікуваних значень утрат (Еут) і надбань (Енд)

К0,2

0,2<К0,4

0,4<К0,6

0,6<К0,8

0,8<К1

К1

Азартний

 

­повідно до викладеного вище.

­мірі його половини – 0,375 (область підвищеного ризику) і т. д.

­ся за формулою:

1)

 

де n – число випадків настання конкретного рівня втрат; N – загальне число випадків у статистичній вибірці, що включає й успішно здійснені операції даного виду.

Розглянемо характеристику кожної з областей.

­рантією одержання розрахункового прибутку. Теоретично прибуток не обмежений. Коефіцієнт ризику К1 = 0.

­вого значення.

­никам за виконану роботу, але при цьому покриє матеріальні витрати, пов’язані з виробництвом продукції.

­дукції. Коефіцієнт ризику К4 – 0,50- 0,75.

­ємства, тобто можливе повне банкрутство. Коефіцієнт ризику К5 = 0,75- 1,0.

наведені в табл. 21.

визначимо як суму частот. Відповідно по роках:

= (0,32 + 0,33 + 0,05 + 0,05)/1 = 0,75;

= (0,35 + 0,20 + 0,20 + 0,05)/1 – 0,80;

= (0,05 + 0,17 + 0,25 + 0,38)/1 – 0,85.

­татів.

2.5

Частота виникнення втрат в областях ризику

Загальні

Область

мінімального

Область

підвищеного

Область

критичного

Область

неприпустимого

0,38

 

­фіцієнта ризику в кожній області (як для інтервального ряду).

р.

 

Стандартне відхилення:

 

­зику, але може коливатися від області підвищеного ризику до області неприпустимого ризику К = 0,56 ± 0,20.

.

.6

Результати розрахунків

0,20

 

Даний метод дає досить точні результати при дотриманні трьох основних умов:

наявність достовірних статистичних даних не менш ніж за 3-5 попередніх періодів господарювання;

­ку в минулому і сьогоденні;

­му періодах часу).

 

 

 

Висновки

 

Фінансові результати від операційної діяльності зросли в 112,15 рази у порівнянні з 2013 роком. Чистий прибуток у 2015 році становив 663,20 тис. грн., що в 46,74 рази більше за 2013 рік.

Негативним є збільшення частки залученого капіталу на 0,50 пунктів. Частка поточних зобов’язань в загальній сумі джерел фінансування у 2015 році становить 88%, що на 0,38 пунктів більше за нормативне значення. Показники фінансової стійкості ПП «ВКП Проспект» свідчать про зростання залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Відповідно основних показників рентабельності підприємства визначається ефективне ведення господарської діяльності, що є позитивним.

Сучасне корпоративне управління ПП «ВКП Проспект» визначає, як саме власники координують і контролюють роботу менеджерів, встановлюючи механізм установки цілей, планування, досягнення поставленої мети, звітності, а також відповідальність менеджерів за результати діяльності.

Відповідно отриманих даних, маємо зростання ефективності управління на підприємстві в 2015 р. порівняно з 2014 р., що сформовано в результаті зростання чистого прибутку підприємства на 5,5 рази.

ума операційних витрат за аналізований період зросла на 4138,6 тис. грн., або в 19,11 рази. В 26,6 рази зросли матеріальні затрати, в 5,83 рази зросли витрати на оплату праці та відповідно відрахування на соціальні заходи. Інші операційні витрати зросли на 54,7 тис. грн., або в 2,51 рази.

У відповідності з П(С)БО облік здійснюється в Головній книзі, складеній на основі первинних бухгалтерських документів з повним застосування ПЕОМ. Облік являється безперервним, а відображення господарських операцій станом на 31.12.2015 року, що здійснено згідно Плану рахунків бухгалтерського обліку, адекватним. Протягом 2015 року підприємство перебувало на загальній системі оподаткування.

ошти були спрямовані на будівельні роботи, купівлю нових автотранспортних засобів та ремонт діючого автопарку. Зауважимо, що рівень капітальних вкладень підвищувався прямо пропорційно до розширення господарської діяльності підприємства, а тому є ефективним.

У 2015 році підприємство взяло на баланс поточну кредиторську заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями у розмірі 323,4 тис. грн., що становить 8,03% в загальній структурі. Також у 2015 році підприємство оформило короткостроковий кредит банку на суму 408,0 тис. грн., що складає 10,13% від загальної структури. Збільшилась кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги на 1764,4 тис. грн., або в 67,58 рази, збільшення складає 39,18 п.с.

У 2015 році відбулось їх збільшення в 24,08 рази у порівнянні з 2013 роком, наявні також значні структурні зрушення, зокрема, на 2,73 пунктів структури збільшилася питома вага чистого доходу від реалізації товарів, робіт, послуг.

Формування системи мотивації персоналу ПП «ВКП Проспект» спрямовується на формування відповідної та гідної оплати праці спеціалістів. Матеріальне стимулювання на сучасному етапі діяльності підприємства застосовується в комплексі з організаційно-технічними заходами, пов’язаними з підвищенням змістовності праці, поліпшення її умов. В 2015 р. відзначається позитивне зростання фонду оплати праці на 216,22 тис.грн, або в 2,28 рази. Таке зростання відбулось в результаті зростання фонду основної заробітної плати на 47,7% та фонду додаткової заробітної плати в 2,22 рази, фонду заохочень в 3,17 рази. Найбільшу частку в складі фонду оплати праці займає фонд основної заробітної плати – 86,5% в 2013 р. та 85,9% в 2015 р. В загальній структурі фонд додаткової заробітної плати знижується на 0,3 п.с.

При визначенні планових показників на ПП «ВКП Проспект» на 2017 р. врахуємо позитивний вплив стратегічних нововведень, покращення та оновлення обладнання, удосконалення системи управління господарською діяльністю. Тоді у 2017 р. чистий дохід підприємства, відповідно прогнозуємо збільшення на 50%, а приріст витрат на виробництво матиме менші темпи. Значну увагу повинні приділити зниженню інших операційних витрат.

слід вважати відсутність практики використання таких методів економічного планування, як пофакторний і системний. На нашу думку, це спричиняє значні недоліки як в системі економічного управління, так і в системі економічного планування підприємства.

р. Зростання суми сплачених податків було спричинене збільшенням насамперед зростанням загальної суми соціальних відрахувань на 56,2 тис.грн та сплатою ПДВ – на 426,3 тис.грн і податку на прибуток – 154,3 тис.грн. Найбільшу питому вагу, а саме 60% в структурі податкових платежів займають податок на додану вартість та 22,4% — податок на прибуток.

Майже всі показники в динаміці зростають, що підвищує ступінь високої стійкості підприємства та незалежності від зовнішніх джерел фінансування. Така тенденція обумовлена зростанням рівня власного капіталу в 2015 р., що робить підприємство фінансово-стійким, визначає показник імовірності банкрутства низьким.

фінансово стійке.

забезпечення стабільного функціонування в сучасних складних умовах вітчизняного економічного середовища промисловим підприємствам необхідно впроваджувати системи ефективного управління економічними ризиками, що дозволить не лише визначати причини виникнення ризиків функціонування, але і обирати комплекс заходів для нейтралізації або мінімізації їх впливу.

напрями, здійснюється прогнозування вірогідності настання ризикових ситуацій з урахуванням галузевої специфіки підприємств. Наступним етапом є загальна оцінка рівня сукупного ризику. Далі – розробка конкретних функціональних механізмів управління для кожної складової, або їх сукупності. На завершальних етапах алгоритму знаходиться організація контролю та здійснення функціонального аналізу ефективності управління ризиками.

В напрямі управління економічними ризиками підприємства, важливим є комплексна оцінка існуючих загроз для підприємства, що перш за все слід виконувати на основі оцінки рівня фінансово-економічного стану підприємства.

При розрахунку рівня економічного ризику підприємства не можна спиратися на обчислення одного або декількох показників, адже фінансова діяльність підприємства інтегрована із загальною системою управління підприємством. Крім того, розрахунок нормативних (порогових) значень показників економічної безпеки з уникнення економічного ризику є складним завданням, оскільки потребує врахування значної кількості чинників, які впливають на діяльність підприємства, як тих, вплив яких можна оцінити кількісно, так і тих, вплив яких кількісної оцінки немає.

Суб’єктами управління економічних ризиків виступають саме підприємство, держава та її інститути (міністерства, відомства, податкові й митні органи, біржі, фонди і страхові кампанії), а також підприємства, установи й організації як державного, так і приватного сектора економіки.

Основними ризиками, якi виникають при використаннi фiнансових iнструментiв ПП «ВКП Проспект», є кредитний ризик та ризик концентрацiї бiзнесу, ризик змiни вiдсоткових ставок, валютний ризик та ризик лiквiдностi.

Валютний ризик визначається як ризик того, що на фiнансовi результати ПП «ВКП Проспект» негативно вплинуть змiни курсiв обмiну валют. Компанiя здiйснює певнi операцiї в iноземних валютах. Компанiя не використовує похiднi фiнансовi iнструменти для управлiння валютним ризиком, водночас, керiвництво компанiї намагається зменшити вплив такого ризику шляхом пiдтримання стабiльного рiвня монетарних активiв та зобов’язань в iноземнiй валютi.

 

Список використаних джерел

 

gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80. – Назва з екрану.

http://zakon1.rada.gov.ua/cgibin

main.cgi?nreg=322-08

/laws/show/2755-17

Цивільний кодекс України. Закон №435-IV від 16.01.2003. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15. – Назва з домашньої сторінки Інтернету

від 16.07.1999 р. із змінами і доповненнями // Все про бухгалтерський облік. – № 8 – 9. – 27 січня 2012. – С. 5 – 10.

// Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 36. – Ст.361 (за станом на 01.01.2012 р.).

Про відпустки: Закон України від 15 листопада 1996 р. № 504/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 2011.- № 27.- Ст. 227.

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0085-00

.

Александрова М.М. Фінанси підприємств: навч. посібн. [для студ. екон. спец.] / М.М. Александрова, Н.Г. Виговська, Г.Г. Кірейцев, О.М. Петрук, С.О. Маслова / за ред. Г.Г. Кірейцева. – Вид. 2-ге, [доп. і перероб.]. – К. : Вид-во ЦУЛ, 2008. – 432 с.

Барабаш Н.С. Аналіз господарської діяльності: Навч. посіб. / За заг. ред. Є.В.Мниха. -К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2005.-395 с.

Бланк И.А. Управление финансовой безопасностью предприятия / И.А. Бланк. – К. : Ника-Центр, Эльга, 2006. – 776 с.

Економіка підприємства: Навчальний посібник.-Вид. 2-ге, доповн. і переробл. / І.М. Бойчик. — К.: Атіка, 2006.- 528 с

Графова Г.Ф. Экономические проблемы антикризисного управления / Г.Ф. Графова. – М. : Изд-во экономико-правовой лит-ры, 2006. – 288 с.

Залунін В. Ф. Організація управління економічним ризиком підприємств невиробничої сфери в умовах ринку / В. Ф. Залунін // Сталий розвиток економіки. — 2013. — № 2. — С. 262-267. –

Іванов В. Л. Методи зниження економічного ризику / В. Л. Іванов // Управління проектами та розвиток виробництва. — 2011. — № 4. — С. 119-124.

Ковальчук І.В. Економіка підприємства : навч. посіб. / І.В. Ковальчук. – К. : Знання, 2008. – 680 с.

Ковригіна В. Є. Управління фінансово-економічними ризиками / В. Є. Ковригіна // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. — 2013. — № 1. — С. 102-111. – 

Костенко Т.Д. Економічний аналіз і діагностика стану сучасного підприємства: Навчальний посібник. / Костенко Т.Д., Підгора Є.О., Рижиков B.C., Панков В.А., Герасимов А.А., Ровенська В.В. — Київ: Центр навчальної літератури, 2005. — 400 с.

2007. — 452 с.

Кракос Ю.Б. Управління фінансовою безпекою підприємств / Ю.Б. Кракос, Р.О. Разгон // Економіка та управління підприємствами машинобудівної галузі: проблеми теорії та практики. – 2008. – № 1(1). – С. 86-97.

Логвінова О. П. Оцінювання економічного ризику на основі критерію ризикостійкості економічного потенціалу підприємства / О. П. Логвінова // Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та послуг. — 2013. — Вип. 1(2). — С. 49-54.

Серія : Економіка. — 2008. — Т. 99, Вип. 86. — С. 108-114. 

Надрага В. І. Ризик як економічна категорія / В. І. Надрага // Університетські наукові записки. — 2013. — № 2. — С. 296-302.

Петрович Й.М. Економіка підприємства: Підручник / За загальною редакцією Й. М. Петровича. – 2-ге вид., виправл. – Львів: „Магнолія плюс”, видавець СПД ФО В.М. Піча. – 2006. — 580 с.

­вання: Підручник. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2008. – 630 с.

Прокопчук О. Т. Вплив економічних ризиків на фінансові результати підприємств / О. Т. Прокопчук // Збірник наукових праць Уманського національного університету садівництва. — 2012. — Вип. 81(2). — С. 255-265. 

Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб. – 3-тє вид., випр. і доп. / Г.В. Савичцька. – К.: Знання, 2007. – 668 с.

Семенютіна Т. В. До питання обґрунтування сутності ризику як економічної категорії / Т. В. Семенютіна // Економіка і регіон. — 2012. — № 6. — С. 161-164. 

106-113.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

 

 

 

Здания, дом, квартира. Подготовительная группа

Подготовительная группа

 

 

 

»

 

 

Словарная работа

 

Словарь предметов:

Словарь действий:

Словарь признаков:

Высокий, низкий, старый, новый, просторный, тесный, двухэтажный, пятиэтажный, кирпичный, деревянный, каменный, блочный, городской, загородный, панельный…

 

 

Лексико-грамматические категории

 

Дидактическая игра «Чего в доме много?»

В доме много

 

 

Дидактическая игра «Назови какой?» (образование сложных слов)

Дом (какой?)

Квартира (какая?)

— однокомнатная, двухкомнатная …. до 5.

 

Дидактическая игра «Выложи из палочек дом» (образование приставочных глаголов)

 

 

 

Дидактическая игра «Где что находится?» (употребление предлогов У, ОКОЛО, ПЕРЕД, ЗА, ПОД, НАД)

У дома – магазин.

Около дома – дерево.

За домом – парк.

За домом – парк. И т.д.

 

 

 

творительного падежа с предлогами С и СО, усвоение категории родительного падежа единственного и множественного числа)

Дом с крышей.

Дом с балконом.

Дом без крыши.

 

 

 

Дидактическая игра «Возвращаемся домой» (образование приставочных глаголов от глагола ХОДИТЬ)

Дорогу переходим, к дому подходим. Дом обходим, в подъезд заходим, из дома выходим, в д/с уходим.

 

Связная речь

Составление рассказа «Дом, в котором я живу».

Составить рассказ «Моя квартира»:

А) на каком этаже находится квартира?

Б) Сколько комнат?

В) Если балкон?

Г) Кто живет в квартире?

Д) нравится тебе твоя квартира? Чем?

 

 

 

 

 

 

 

1

 

занятие целит-во шея 17.03.2017

 

 

Приглашение на занятие по этнографии

 

целительства.

17 марта в 18.15

 

У многих сейчас «сидячий образ жизни», «сидячая работа»… В связи с эти многие жалуются на боли в шее, с которыми трудно справиться…

 

те выглаживание шеи. Можно, конечно…Но это скорей всего и спины и поясницы, потому что обычно надо и поясницу выглаживать, и шею около горла и ушей тоже, там жилы важные проходят.

надсажены и тянуть жилы в шее, и жилы «Лен» на голове.»

На занятии будем выглаживать жилы

шеи, спины, поясницы,

посмотрим надсаду в руках,

жилы «Лен» на голове.

 

Поделаем внутренние протяжки жил,

побусаем,

ку жил и возгонку до Ровы (силы,отвечающей за телесное здоровье).

Этому важно научиться и делать это постоянно.

В конце ответим на вопросы, рассмотрим трудности, которые возникают в работе у тех, кто этим уже занимается.

 

Занятие проводит

(преподаватель народной культуры, целитель)

 

Ждем вас на занятии 17 марта с 18.15- 21.45.

Стоимость 1600 руб.

Вопросы по занятию задавайте по тел. 8-911-680-58-98, Анна.

 

 

Занятия 5-6

Занятия 5-6. «Слово о полку Игореве» как литературный памятник

Вопросы и задания

Проблема времени создания «Слова» (сообщение студента).

2. Расскажите об основных этапах развития сюжета и соотношении сюжета и композиции в произведении. Какие черты композиции памятника отличают его от воинских повестей? Прочитайте и законспектируйте статью В.Ф.Ржиги «Композиция «Слова о полку Игореве».

родного мира.

«Слово о полку Игореве» и устная народная поэзия».

ние) (сообщение студента).

6. На основе статьи Б.А. Рыбакова «Кто же автор «Слова о полку Игореве?» охарактеризуйте гипотезу ученого об авторстве памятника.

7. Проблема ритмического строя произведения (тип организации – стиховой или прозаический, возможная стиховая система, принципы выделения стиховых структур) (сообщение студента)

Проблема жанра «Слова» (сообщение студента).

9. Прочтите статью И.П.Еремина «Слово о полку Игореве» как памятник политического красноречия Киевской Руси» и выделите основные аргументы, приведенные ученым в подкрепление гипотезы о том, что «Слово» — произведение ораторского жанра.

Издания текста

БЛДР. – СПб., 1997. – Т.4. – С.230-267.

ПЛДР. ХІІ век. – М., 1980. – С.345-372.

«Слово о полку Игореве». – Л., 1990.

«Слово о полку Игореве». – Л., 1995.

Литература

В.П. «Слово о полку Игореве» и памятники русской литературы ХІ-ХІІІ веков. – Л.,1968.

В.П. Древнерусская литература и фольклор. – Л., 1974.- С.99-120 (4).

Б.М. Поэтика «Слова о полку Игореве». – М., 2002.

. зап. МГПИ им. Ленина. – М., 1955. – Т. 82. Кафедра русской литературы. Вып.6.

Горский А.А. К источниковедению «Слова о полку Игореве» // Герменевтика древнерусской литературы. – М., 2003 – Сб. 11 – С. 621-646 (1, 5).

Горский А.А. Проблема даты создания «Слова о полку Игореве» // Исследования «Слова о полку Игореве» — Л., 1986. – С. 29-37. (1)

Демин А.С. Мир животных в «Слове о полку Игореве; К вопросу о пейзаже в «Слове о полку Игореве» // Демин А.С. Художественные миры древнерусской литературы. – М., 1993 – С.52-71.

Дмитриев Л.А. К вопросу об авторе «Слова о полку Игореве» // Русская литература – 1986 . — №4. – С.3-24 (5)

Дмитриев Л.А. Слово о полку Игореве // Русская литература и фольклор: (ХI-ХУIII вв. ) – Л., 1970. – С.36-54 (4).

тературы. Изд. 2-е, доп. – Л., 1987. – С. 235-281 (8, 9).

Жуковская Л.П. О редакциях, издании 1800 г. и датировке списка «Слова о полку Игореве» // «Слово о полку Игореве» и его время. – М.: «Наука», 1985. – С.68-79.

периода (11-13 вв.) – М., 2003. – С. 227-244.

Колесов В.В. К акцентной реконструкции «Слова о полку Игореве» //Исследования «Слова о полку Игореве». – Л.,1986. – С.172-182 (7).

Колесов В.В. Ритмика «Слова о полку Игореве» // ТОДРЛ. – Т.37. – Л.,1983. – С.14-24 (7).

Кулаковский Л. Песнь о полку Игореве: Опыт воссоздания модели древнего мелоса. – М., 1977 (7)

Кусков В.В. Исторические аналогии событий и героев в «Слове о полку Игореве» // «Слово о полку Игореве»: Комплексные исследования. – М.,1988. – С.62-79 (3).

Лихачев Д.С. Каким был автор «Слова о полку Игореве»? // ТОДРЛ. – СПб., 1993. – Т.48. – С.26-30 (5).

Лихачев Д.С. «Слово о полку Игореве» и культура его времени. — Л.:, 1978.- С. 75-149 (5), 150-198 (4).

Лихачев Д.С. «Слово о полку Игореве»: Историко-литературный очерк. – М., 1982.

Манн Р. Свадебные мотивы в «Слове о полку Игореве» //ТОДРЛ. – Л., 1985. – Т.38. – С.514-519 (4).

Никифоров А.И. О фольклорном репертуаре ХII-ХУIII вв. // Из истории русской советской фольклористики. – Л., 1981. – С. 143-204 (4).

ки. — 1985. — №2. — С. 26-31.

orthodoxa. Литература и язык. — М., 2003 – С. 504-522 (5).

orthodoxa. Литература и язык. — М., 2003 – С.593-605 (7).

Прокофьев Н.И. «Слово о полку Игореве»; «Слово о полку Игореве»:Космические мотивы, земная природа и человек //Преданья старины глубокой. – М., 1997. С.286-313.

Прокофьев Н.И. Функция пейзажа в русской литературе 11-15 веков // Литература Древней Руси. – М., 1981. – С.3-18 (2).

стоматия. – М.,1986. – С.205-223 (2).

Робинсон А.Н. Литература Древней Руси в литературном процессе средневековья ХI-ХIII вв.: Очерки литературно-исторической типологии. – М., 1980. – С.314-331 (8).

Рыбаков Б.А. «Слово о полку Игореве» и его современники. — М., 1971 (3).

си. — М., 1984. – С.119-131 (5)

Рыбаков Б.А. Петр Бориславич. Поиск автора «Слова о полку Игореве». — М., 1991 (5).

реве». — М., 1972 (5).

цикла. – М.;Л., 1966. — С.344-383.

“Слово о полку Игореве”. Сб. исследований и статей. – М.;Л.,1950.

Соколова Л.В. Мотив живой и мертвой воды в «Слове о полку Игореве» // ТОДРЛ. — СПб., 1998. – Т.48. – С. 38-47 (4).

Соколова Л.В. Святослав Всеволодович Киевский и его «злато слово» в «Слове о полку Игореве» // ТОДРЛ.- СПб., 2001. – Т. 52. – С. 7-46.

Сперанский М.Н. История древней русской литературы. — СПб., 2002. – С.285-299.

Стеллецкий В. И. К вопросу о ритмическом строе «Слова о полку Игореве» // Русская литература. – 1964. — №4. – С. 27-40 (7)

Творогов О.В. «Слово о полку Игореве» (краткая тематическая библиография) // Исследования «Слова о полку Игореве». – Л., 1986 – С.248-265.

– С88104.(7)

ратуры. — М., 2004.- Вып. 11. — С.558-570 (8).

А.Н. О «внутреннем» и «внешнем» времени произведения и датировке «Слова о полку Игореве»// Литература Древней Руси. – М., 2—3. – С.95-127.(1)

А.Н. «Слово о полку Игореве» и его эпоха.– М., 2015 – С.335-346

Федоров В.Г. Кто был автор “Слова о полку Игореве” и где расположена река Каяла? – М.,1956 (5).

// Исследования по древней и новой литературе. – Л., 1987. – С.229-233 (5).

ва о полку Игореве». — СПб., 1995. – Т.1-5.

Б.И. Об авторе «Слова о полку Игореве» (проблемы поиска) // ТОДРЛ. — СПб.,1993. — Т.48. – С.31-37.

 

Задание БДА 2017

КУРС

-ПСЖД-1 (4 года)

№ п/п

Фамилия, имя, отчество

Андрей Игоревич

Максим Александрович

Белой Антон

Алёна Михайловна

Блохина Анна Николаевна

Бобков Сергей Сергеевич

Алексей Алексеевич

Вахрушин Максим Сергеевич

Володина Екатерина Владимировна

Гаража Елена Геннадьевна

Светлана Андреевна

Владимир Викторович

Давыдкин Степан Сергеевич

Ивлева Татьяна Сергеевна

Яна Анатольевна

Кононенко Антон Олегович

Серегеевич

Виктор Павлович

Мешалкин Денис Александрович

Влдимирович

Петракова Олеся Витальевна

Петров Дмитрий Александрович

Петроченко Александр Александрович

Прохорова Мария Сергеевна

Ременникова Татьяна Андреевна

Сергеев Андрей Александрович

Середин Максим Юрьевич

Валерий Дмитриевич

Хоменко Максим Александрович

Антон Геннадьевич

Яшкин Артем Сергеевич

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРС

(4 года)

№ п/п

Фамилия, имя, отчество

Алехин Назар Сергеевич

Николай Александрович

Волошина Юлия Игоревна

Голубцов Виктор Александрович

Гунько Алексей Николаевич

Демина Ирина Владимировна

Владислав Юрьевич

Зиновьев Евгений Владимирович

Алина Андреевна

Колесников Артем Игоревич

Артем Юрьевич

Виктор Юрьевич

Кузнецов Евгений Михайлович

Алексей Сергеевич

Кристина Валентиновна

Александр Александрович

Денис Олегович

Морозов Андрей Владимирович

Морозов Евгений Сергеевич

Никитин Вячеслав Сергеевич

Ноздря Алина Петровна

Анастасия Сергеевна

Владислав Васильевич

Юлия Валерьевна

Сидоров Алексей Владимирович

Вячеслав Евгеньевич

Сорокина Елена Александровна

Камо Вячеславович

Храмцова Ирина Николаевна

Светлана Васильевна

Янченко Светлана Сергеевна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРС

(4 года)

№ п/п

Фамилия, имя, отчество

Асрорович

Владислав Владимирович

Богданов Александр Александрович

Борисов Дмитрий Михайлович

Леонид Анатольевич

Васильев Сергей Витальевич

Валерий Александрович

Дарья Валерьевна

Завьялов Владислав Евгеньевич

Карпов Евгений Алексеевич

Виталий Александрович

Кузовков Роман Викторович

Ларин Александр Александрович

Игорь Геннадьевич

Александр Александрович

Миненко Даниил Михайлович

Панасюк Андрей Павлович

Почечуй Михаил Михайлович

Сидоров Михаил Викторович

Старченко Глеб Юрьевич

Денис Витальевич

Екатерина Владимировна

Терехов Олег Игоревич

Трошин Павел Николаевич

Иван Викторович

Ирина Федоровна

Юлия Сергеевна

Чуркин Андрей Геннадьевич

Щелоков Кирилл Юрьевич

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Задание 2 по б-п

Задание 2. Формирование раздела бизнес- план « Описание продукта или услуги»:

;

.На основе собранных данных дать характеристику продукта по следующей схеме:

— Наименование продукции (услуги)

— Назначение и область применения

Отличие продукции от других товаров: принципиально новый продукт/услуга на данном рынке, продукт/услуга производится по новой технологии, продукт/услуга обладает новыми (уникальными) потребительскими качествами и др.;

-Конкурентоспособность продукции (услуги), по каким параметрам превосходит конкурентов, по каким уступает им

— Патентоспособность и авторские права

— Наличие или необходимость лицензирования выпуска продукции

-Степень готовности к выпуску и реализации продукции

— Наличие сертификата качества на продукцию

— Безопасность и экологичность

— Условия поставки и упаковка

-Гарантии и сервис

— Эксплуатация

— Утилизация после окончания эксплуатации

писание рынка сбыта продукции

;

-Принципы ценообразования на товар (услугу);

кто купит? Почему купит? Сколько купит?

.

 

 

Основные требования к оформлению отчета

Объем не менее 10 страниц

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Министерство образования и науки Российской Федерации

государственное бюджетное образовательное учреждение

высшего образования

«Костромской государственный университет»

 

управления, экономики и финансов

маркетинга

 

 

Контрольная работа

по дисциплине «Бизнес — планирование»

Описание продукта(услуги)»

 

»

______________________________

(подпись студента)

 

:

Субачев Александр Александрович,

к.э.н., доцент кафедры менеджмента, маркетинга и коммерции, доцент

______________________________

(подпись)

 

 

 

Кострома

2017

 

 

 

 

 

 

Материалы для изучения

ОПИСАНИЕ ПРОДУКТА ИЛИ УСЛУГИ

 

Этот раздел бизнес-плана, является основополагающим, т.к. именно он описывает ту бизнес-идею, которую предприниматель выбирает для своей будущей деятельности на рынке.

Основой основ предпринимательской деятельности является знание того, что получит покупатель за свои деньги — потребительские характеристики продукции (услуги) и их преимущества перед конкурентами.

   Необходимо наглядное и убедительное представление товара или изделий (услуги), произведенных с помощью вашей технологии. Лучше всего, если это будет натурный образец, его фотография, рисунок или же его описание, раскрытие идеи, замысла.

   Именно эти уровни позволят вам иметь преимущества при разработке стратегии в области продукта.

 

 

Установка

   

 

 

Рис. 1 Уровни продукта.

 

 

дельно.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

Но прежде, чем приступить к воплощению сгенерированной вами идеи, стоит разобраться, в чем новизна вашего предложения.

:

по удовлетворению новой потребности;

по отношению к новому потребителю;

по отношению к существующему товару;

по отношению к новому рынку.

Вместо одномерного понимания новизны товара (как некоторой переменной по отношению к существующему) возникает коммерчески более выгодное ее представление.

Исходя из этого под новым товаром в маркетинге следует понимать:

принципиально новый товар, аналогов которому на рынке раньше не было (примерами могут служить персональные компьютеры, мобильные телефоны и пр.);

товар, который несет в себе значительное коренное усовершенствование и допускает на рынке наличие аналогов, имеющих сходное назначение (лазерные компакт-диски вместо грампластинок, флеш-карты вместо дисков и дискет…);

);

представляет собой изменение в продукции компании и включает новые модели, стили, цвета, улучшение товаров и новые торговые марки.

Модификация товара возможна с помощью вариации или дифференцирования, которые необходимы для поддержания непрерывности сбыта, роста объема продаж, то есть удлинения ЖЦТ.

Под вариацией товара понимается сознательное изменение его параметров, причем старый товар исключается из производственной программы. От покупателей в конечном счете зависит, воспримут ли они товар как совершенно новый или лишь слегка измененный. Основания для выбора стратегии изменения товара могут быть различными, например: новые требования к характеристикам товара (изменение представлений или предпочтений потребителей, изменение правовых требований) или необходимость ответа на действия конкурентов. Вариация чаще всего заключается в изменении внешней формы товара, его упаковки, технико-эксплуатационных свойств.

товара, приводящая к появлению наряду со старым нового изделия. Эта стратегия применяется с целью учета особенностей отдельных сегментов рынка. Причины различий могут находиться как в требованиях закона, так и в предпочтениях покупателей. Проблема заключается в конечном счете в нахождении баланса между приспособлением к индивидуальным желаниям потребителей и требованиями оптимальной организации производства.

Концептуально дифференцирование – это разработка различных вариантов товарного предложения на двух уровнях: между конкурентами по однотипным товарам и между товарами одного изготовителя, ориентированными на разные сегменты рынка.

Целью дифференцирования товара является увеличение его конкурентоспособности, повышение привлекательности товара за счет учета особенностей отдельных рынков или сегментов рынка, предпочтений потребителей.

Дифференцирование товара осуществляется по следующим факторам: дополнительные возможности товара; эффективность использования товара; комфортность; надежность; стиль и дизайн товара.

Для повышения своей конкурентоспособности фирмы применяют и дифференцирование персонала, своего имиджа, каналов распределения и др.

товар рыночной новизны, который является традиционным для прежних рынков, но новым для данного, нового рынка (вывод товаров в новые регионы или за пределы страны, например, реализация на российском рынке услуг кабельного телевидения по западному образцу или подгузники для животных);

.

Неудачу терпят при выводе на рынок до 40% товаров потребительского назначения, 20% товаров производственного назначения, 18% услуг.

Причины неудач:

— неверная оценка требований рынка;

— неудачное позиционирование товаров;

— неправильная политика сбыта;

— высокая первоначальная цена;

— несвоевременное начало продажи;

— неудовлетворительный анализ конкуренции;

— техническое несовершенство товара.

Все это еще раз подтверждает необходимость тщательного предварительного планирования и проектирования товара (услуги).

Практическая ценность товара определяется набором атрибутов – существенных, объективных свойств и характеристик, воспринимаемых и оцениваемых потребителями. Поэтому товар в маркетинге рассматривается с позиций многоуровневой мультиатрибутивной модели, которая является основой для принятия решения по его развитию и совершенствованию.

Товар представляется молекулой, где есть ядро, вокруг которого вращаются элементарные частицы (осязаемые и неосязаемые атрибуты, характеристики и выгоды).

В основу любого товара положена необходимость удовлетворения какой-либо потребности. Поэтому сердцевину товара, его сущностную сторону представляет так называемый замысел, связанный с основным предназначением товара.

набор функциональных характеристик товара, польза товара или услуги, основная выгода, которая рассматривается с точки зрения удовлетворения потребности (например, для часов – измерение времени).

Следовательно, для производителя огромное значение имеет определение того, что товар означает для потребителя. Эту мысль метко выразил Ч. Ревлон: «На заводе мы продаем косметику, а в магазинах продаем надежду».

Но для большинства рынков сам по себе товар по замыслу не является фактором, определяющим выбор покупателя. Решающим становится то, каким образом товар по замыслу реализуется и предоставляется покупателю.

— необходимый набор свойств и характеристик, позволяющий реализовать замысел товара (отличительные признаки, упаковка, качество, стиль, маркировка);

— дополнительные свойства товара для привлечения внимания потребителя, которые дополняют потребительную стоимость товара (гарантии, пред- и послепродажное обслуживание, сервис, доставка, установка, кредитование).

Цена в данном случае выступает не в качестве маркетингового инструмента, а как характеристика, органично присущая товару, отражающая представление потребителя о том, заслуживает ли он этой цены.

Ф. Котлер предлагает деление товара на четыре категории:

полностью осязаемый товар (мыло, соль);

осязаемый товар, сопровождаемый услугами (автомобиль);

услуга, сопровождаемая меньшими по значимости дополнительными товарами или услугами (медицинские услуги);

чистая услуга (консультирование).

(«здоровый образ жизни», «православная культура», «поддержка больных раком», «сохранение природы», «Охрана исчезающих животных» и пр.).

Современный маркетинг – это поиск и реализация оригинальных идей. Технология латерального маркетинга заключается в отыскивании нестандартного подхода к проблеме (латеральное мышление – противоположно вертикальному или логическому).

Это позволяет получить ответы на ряд вопросов:

— Какие потребности сможет удовлетворить товар, если его изменить?

— Кого из новых покупателей удастся заинтересовать товаром, если в него внести изменения?

— Какими свойствами стоит дополнить товар, чтобы сделать его иным?

— Для каких еще целей может использоваться товар?

Главное угадать скрытую потребность, чтобы она не была искусственной, вымышленной.

Практическая ценность товара определяется набором атрибутов, поэтому важной задачей являются их детализация и структурирование с точки зрения восприятия потребителями. С этой целью может быть использована модель японского ученого Н. Кано, в соответствии с которой выделяют 3 основные группы атрибутов товаров и соответствующие им реакции потребителей.

Обязательные атрибуты – соответствуют базовым нуждам и запросам потребителей. Воспринимаются как само собой разумеющееся (высокоскоростной доступ в интернет в гостиницах делового назначения).

Желаемые атрибуты – удовлетворенность потребителей (осознанная потребительская ценность) возрастает по мере количественного улучшения параметров соответствующей характеристики.

«Сюрпризные» атрибуты – вызывают у потребителя восторг. Их отсутствие не отпугивает потребителя. Он просто не ожидает от производителя такого «понимания» собственных желаний.

Для определения влияния своих действий на потребительскую ценность товара необходимо установить:

— какими характеристиками товар должен непременно обладать (обязательные атрибуты);

— какие характеристики могут придать товару «изюминку» и станут неожиданными (сюрпризные атрибуты);

— какие характеристики необходимо дозировать, сопоставляя издержки на их достижение и обусловленный этим рост количества потребителей (желаемые атрибуты);

— какие характеристики не представляют существенного интереса для потребителя и являются малозначимыми.

Значимость атрибутов товара можно определить на основе опроса потребителей.

Для достижения конкурентных преимуществ представляется целесообразным: придать товару какие-то особенности (сюрпризные характеристики); улучшать критические (наиболее важные) желаемые характеристики.

Позиционирование товара – это действия, направленные на формирование восприятия потребителями данного товара относительно товаров-конкурентов по тем преимуществам и выгодам, которые они могут получить.

Позиционирование представляет собой 2 взаимосвязанных процесса: работа с осознанием потенциальных потребителей и работа с товаром. Первая позволяет оценить, как реально потребитель воспринимает товар; вторая – какие действия необходимо предпринять.

Процедура позиционирования включает несколько этапов:

выбор критериев позиционирования;

определение показателей по выбранным критериям;

построение карты восприятия;

перепозиционирование.

Выбор критериев позиционирования может идти по следующим направлениям:

компания выбирает какую-нибудь определенную характеристику. Например: пиво «Балтика» – знаменитое пиво России, автозавод «ГАЗ» – старейший производитель автомобилей в России. Обычно подобное позиционирование является не лучшим выбором, поскольку не имеет никаких преимуществ перед конкурентами.

в холодной воде; мыло «Dove» – лучшее для сухой кожи, так как на четверть состоит из увлажняющего крема; батарейки «Duracell» – самые долгоработающие батарейки. Субъекты рынка чаще всего выбирают именно такое позиционирование.

а другие – для игры в баскетбол. Шины «Michelin»: одни позиционируются для комфортной езды, другие – для спортивного стиля езды, третьи – для эксплуатации в погодных условиях от 0 до – 7º.

метика для молодых стильных девчонок. Или, например, телеканал «ДТВ» позиционирует себя как детективный канал, а телеканал «СТС» – как развлекательный.

чие от «Колы».

дере в данной категории. Например: «джип» – марка автомобилей для бездорожья, «Pampers» – марка, которая стала нарицательным названием всех подгузников.

чайшего качества по высокой цене позиционируются часы «Rolex», украшения от «Tiffany», автомобили «Bentley».

Позиционирование бренда может происходить на 5 уровнях:

1-й уровень социально-демографический (делается акцент на такие характеристики потребителя; как пол, возраст, доход, образование и т. п.);

2-й уровень рациональный (акцент на качестве продукта, особенностях вкуса, состава, технологии и т. п.);

3-й уровень функциональный (акцент – на преимуществах использования продукта, в том числе на функциональных особенностях упаковки);

4-й уровень эмоциональный (создание эмоциональной атмосферы вокруг марки за счет использования ассоциаций с продуктом и ситуаций его потребления);

5-й уровень ценностный (пересечение ценностей, стоящих за образом продукта со значимыми ценностями его потребителей).

Восприятие нового товара потребителями

Суперноваторы (пионеры) и новаторы (последователи).

Первое время (на этапе внедрения) новинку воспринимает небольшое число людей.

Суперноваторами считают первые 2.5% покупателей, к новаторам относят следующие 13.5%. Они подключаются к потреблению нового товара в конце этапа внедрения и вначале этапа роста. Представителей этих групп отличают ярко выраженные склонность к риску, стремление к оригинальности, первенству.

Раннее большинство.

На излете этапа роста и в начале этапа зрелости к потреблению товара-новинки подключаются 34% покупателей. Они интересуются новыми товарами, но при этом отличаются осмотрительностью и никогда не бывают лидерами их потребления.

Позднее большинство.

На стадии насыщения, в конце этапа зрелости потребление товара расширяется за счет следующих 34 % покупателей. Эти покупатели воспринимают новое лишь только после того, как его апробировало раннее большинство.

Консерваторы.

На стадии спада потребление когда-то нового товара идет главным образом лишь в группе покупателей (16%) – консерваторов. Эти люди не склонны к новому, они приверженцы традициям, старине и воспринимают товар лишь тогда, когда он тоже в какой-то мере становится традицией.

Факторы, влияющие на решение о приобретении нового товара

1) Сравнительные преимущества нового товара, т.е. степень его фактического и кажущегося превосходства над старыми товарами;

2) Совместимость нового товара, т.е. соответствие его опыту и потребительским ценностям покупателя;

3) Сложность использования и приобретения товара;

4) Возможность апробирования товара малыми количествами, так называемая делимость знакомства;

5) Степень наглядности результатов использования товара;

6) Цена товара;

7) Текущие издержки по содержанию и обслуживанию товара;

8) Одобрение потребления товара со стороны общества.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРИМЕРЫ ОПИСАНИЯ

Пример 1.Сведения о продукте

 

Круглозвенная цепь 14х80 ТУ- ВКФР. 303613.ОСН-93 предназначена для работы тяговых органах навозоуборочных транспортеров ТСН-160, ТСН-2Б, ТСН-3Б. Цепные навозоуборочные транспортеры, изготавливаемые в России, состоят из следующих основных узлов и агрегатов:

Горизонтального транспортера.

Приводной станции.

Наклонной камеры.

Машинного редуктора с электродвигателем.

Навозоуборочные транспортеры отличаются друг от друга конструкцией приводных цепей клепанные, пластинчатые цепи применяются в навозоуборочных транспортерах ТСН-2Б, КСН-Ф-100, ТР-5, сборные пластинчатые цепи – в транспортерах ТСН-3Б. В вышеперечисленных транспортерах термообработке подвергаются отдельные детали. Полной термообработке подвергаются только цепи 14х80 транспортера ТСН-160, что обеспечивает их большую износостойкость.

Анализ показывает, что транспортер ТСН-160 является наиболее перспективным по сравнению с другими цепными транспортерами по следующим причинам:

Он имеет более высокую износостойкость и долговечность за счет полной термообработки цепи.

Меньшую трудоемкость изготовления, так как необходимо изготовление только звеньев. В то время как на других цепных транспортерах необходимо изготовление осей, планок звеньев, для изготовления которых требуются штампы, прессы, кузнечное оборудование.

Меньшая на 4-11 % металлоемкость.

Более низкую на 2-10% себестоимость изготовления и как следствие уровень цены.

Проведенные исследования уровня цен на транспортеры, сроков их службы, степени распространенности показывает, что навозоуборочный транспортер ТСН-160 нашел большее применение в сельскохозяйственных предприятиях по вышеизложенным причинам и сохраняет на сегодняшний момент все имеющиеся преимущества. Вследствие этого спрос на транспортеры ТСН-160 будет формировать и спрос на тяговые цепи 14х80 не только для производства новых транспортеров, но и для ремонта уже находящихся в эксплуатации.

 

 

 

 

 

 

2

УСЛУГИ

Neural Intelligence Security System

NISS-200

Что это такое?

NISS-200 — это принципиально новая многофункциональная система охранного телевидения, предназначенная для повсеместного использования везде, где необходимо защитить людей и их бизнес от грабежей, терроризма и других преступных посягательств.

Ее отличительные особенности:

Очень простая в использовании она может заменить 8 наружных видеодетекторов движения, делитель экрана, time-lapse видеомагнитофон с видеомультиплексором, панель управления охранно-пожарной сигнализации и ряд других традиционных устройств CCTV.

Несмотря на компьютерную “начинку”, система не требует никакого программирования и специальных знаний. Внешне она похожа на видеомагнитофон: так же подключается к любому телевизору или монитору и управляется с помощью привычного пульта дистанционного управления.

NISS-200 осуществляет тотальный видеоконтроль через подключенные к ней телекамеры, оперативно оповещает голосом и другими звуковыми и световыми сигналами об опасности, показывает на экране и запоминает кадры событий тревоги.

Система может работать автономно и не требует постоянного обслуживания. Она контролирует обстановку в присутствии хозяев, а также берет под охрану помещения и прилегающие территории в их отсутствие.

Система совместима с любыми телевизионными камерами и охранными датчиками, уже установленными на объекте, легко подстраивается под задачи охраны, допускает легкое добавление опций.

Достоинства NISS-200:

­менно.

Устойчивость видеодетектора движений к естественным колебаниям освещенности, изменению погодных условий и различным оптическим помехам, присущим наружному наблюдению.

Оповещение голосом, а также звуковыми и световыми сигналами при обнаружении проникновения посторонних в охраняемые зоны.

Встроенная цифровая видеопамять до 15000 кадров тревожных событий с указанием точного времени, даты и номера телевизионной камеры, вызвавшей сигнал тревоги.

Встроенные средства охранно-пожарной сигнализации и дистанционной постановки и снятия системы с охраны.

Возможность удаленной передачи тревожной информации для предупреждения об опасности, вызова служб правопорядка и включения любой автоматики для активного воздействия на криминальную ситуацию.

Простота в управлении системой через дистанционный инфракрасный пульт.

Самотестирование работоспособности системы и подключенных к ней телекамер, исправности кабельных соединений. Мгновенная реакция на попытки вывести из строя любую телекамеру, либо датчик.

Возможность оперативного просмотра протокола работы системы и быстрый доступ к любому видеокадру. Имитация работы видеомагнитофона с видеолентой, замкнутой в кольцо — система всегда помнит самые последние 15000 кадров.

ОБЗОР ТЕХНИЧЕСКИХ ВОЗМОЖНОСТЕЙ

Видеодетектор движений

, производится запись серии видеокадров на диск и одновременный вывод изображения от соответствующей камеры на экран.

Цифровая видеозапись

NISS-200 записывает и воспроизводит изображения в цифровом виде с высоким разрешением, гарантируя, что все важные события мгновенно и с хорошим качеством фиксируются на жестком диске компьютера. Нет никаких видеоголовок, которые могут стать грязными или износиться, и никаких лент, которые могут быть механически повреждены. NISS-200 позволяет отображать на мониторе наблюдаемое камерой живое изображение или записи с жесткого диска с четким различением 256 оттенков серого цвета в полном экране 640 x 480 точек.

.

Применяется несколько принципов управления видеозаписью. Видеозапись может начаться по сигналу видеодетектора движений, по срабатыванию охранного датчика, а также по желанию пользователя в любой момент. Каждое изображение сохраняется с указанием таких данных, как номер камеры, дата и время. Используя эти данные, NISS-200 может обращаться к любому изображению или последовательностям изображений за доли секунды.

Тревожные Входы

NISS-200 имеет встроенную охранную панель с 5-ю шлейфами охранно-пожарной сигнализации. Это позволяет сочетать возможности охранного телевидения с преимуществами специализированных датчиков.

В системе ведется непрерывный единый протокол охранных событий, в котором объединяется информация от различных источников тревог — как от датчиков, так и от телекамер. Это позволяет анализировать ситуации целиком.

Кнопка (или датчик) удаленной записи позволяет регистрировать всех посетителей, проходящих мимо датчика, либо нажимающих на кнопку видеодомофона через скрытую или обычную телекамеру.

Тревожные Входы

При появлении тревоги NISS-200 может включать до 5-ти сигнальных реле, позволяющих управлять средствами внешнего светового и звукового оповещения, системой автодозвона. Тревожные входы и выходы позволяют NISS-200 быть полностью совместимой с другими охранными системами.

Речевой синтез

информация усваивается проще и быстрей.

Контроль работоспособности

Тревога потери видеосигнала происходит, когда NISS-200 обнаруживает потерю изображения на любом входе камеры. Видеокадр, предшествующий потери видеосигнала, запоминается на диске.

Аппaратная конфигурация

 

CCTV- камера.

Блок Процессора NISS.

ИК Приемник.

ИК Пульт Дистанционного Управления.

Пульт Дистанционного Радиоуправления.

TV-Монитор.

Блок связи.

Внешняя сирена.

Стробоскопический фонарь.

Автодозвон.

   .

Свет.

   .

ИСПОЛЬЗОВАНИЕ NISS-200

C NISS-200 очень удобно работать. Имеется три базовых режима SETUP, STAY и AWAY.

Режим SETUP

В режиме SETUP, как и для любой другой охранной системы, необходимо выполнить предварительную установку параметров. Для выполнения настроек не нужно обладать специальными знаниями. Настройки выполняются с использованием дистанционного пульта.

Любая система в течение суток и на протяжении недели не может эффективно работать с одними и теми же, один раз установленными, параметрами. Днем, как правило, на охрану ставятся одни зоны, ночью другие, в выходные дни третьи. Кроме того, система должна по разному реагировать на ситуацию как в присутствии хозяев, так и тогда, когда они находятся вне дома. Для того чтобы пользователь не стоял перед проблемой настройки системы по нескольку раз в день, в ней предусмотрено хранение 5-ти различных таблиц с параметрами, которые могут быть заготовлены заранее и переключаться по желанию пользователя.

Настройка детектора движений

Охраняемые зоны можно задать, нарисовав на изображении маску при помощи дистанционного пульта. Для обеспечения оптимального обнаружения зоны могут быть различного размера и формы. Выбирается тот размер движущихся объектов (в координатах экрана), начиная с которого система начинает обнаруживать перемещения в охраняемой зоне. Вы можете переналадить детектор движений соответственно ситуации, используя регулировку чувствительности. Если детектор срабатывает на тени или блики, можно ее уменьшить. Если на заднем плане, например, не детектируются серые машины, проезжающие по серому асфальту, то чувствительность увеличивают.

Режим STAY

Режим STAY контролирует ситуацию вокруг дома, в котором находятся хозяева, либо персонал охраны. В этом режиме движения не вызывают сигнала тревоги. Режим допускает ручное управление системой. Детектор движения, тревожные входы/выходы отключены. Режим позволяет наблюдать ситуацию через живое изображение на мониторе с любой телевизионной камеры простым выбором номера этой камеры через дистанционный пульт и самостоятельно записывать любую интересующую ситуацию.

Здесь же возможен просмотр видеоархива. Система имитирует работу обычного видеомагнитофона.

Режим AWAY

периметр. Система может активизировать внешнюю сирену для эффекта устрашения и привлечения внимания соседей, передать речевое телефонное сообщение владельцам и полиции для немедленного принятия срочных мер. Одновременно с этим будет сделана автоматическая видеозапись события.

При возникновении тревожной ситуации NISS сообщит о ней речью или специальным сигналом.

Охрана заранее задает порядок и длительность появления и задержки переключения телекамер на мониторе, чтобы держать под контролем ситуацию параллельно с работой автоматики.

Техническая спецификация

Следующая спецификации относятся только к NISS-200. Фирма ISS оставляет за собой право пересматривать и улучшать изделие. Все параметры соответственно могут быть изменены без объявления.

Видеовходы

8 циклически опрашиваемых входа CCIR/ PAL , 25 кадр./сек , 1.0 V p-p композит, 75 ohms, нет потребности в синхронизации камер.

Видеовыход

1 выход CCIR/ PAL , 25 кадр./сек , 1.0 V p-p композит, 75 ohms для подключения к НЧ-входу ТВ-приемника либо для ССTV-монитора.

Цифровая Память

640 x 480 пикселов на полный экран, 256 оттенков серого для ССIR/16 миллионов цветов для PAL.

Детектор Движения

Каждый канал видео имеет независимую установку:

Включение/выключение видеодетектора.

Чувствительность обнаружения: 10 уровней.

Размер объекта обнаружения: 10 уровней.

Разрешение маскирующей сетки: 80 на 60 пикселов.

Темп сохранения видеоданных на диск

до 25 кадр./сек.

Внешний Тревожные Входы

5 программируемых охранно-пожарных шлейфов.

1 кнопка получения электронного фотоснимка.

1 кнопка дистанционной постановки/снятия системы с охраны.

Внешние Тревожные Выходы

7 Программируемых реле для управления внешней охранной автоматикой, средствами оповещения.

1 Силовое реле для включения осветительных приборов.

Режимы отображения видеоинформации

Аналоговый с ручным или программным переключением каналов.

Цифровой полноэкранный с генерацией времени/даты/номера камеры.

Цифровой двухстраничный квадратор.

Питание

220 V AC.

Для дополнительной информации обращайтесь В ISS по телефонам, приведенным ниже:

Перечень продукции или услуг

   Процессорные блоки:

Детектор перемещения

 

 

 

   Инсталляционные комплекты:

есть

   Инсталляционные и проектные работы:

Компания планирует оказывать своим клиентам следующие услуги:

Инсталляция NISS100.

Проектирование системы безопасности и инсталляция NISS200.

Проектирование системы безопасности и инсталляция NISS300.

Стадия развития продукта:

NISS100 — опытный образец (серийное производство — март 1997 г.);

NISS200 — промышленная партия (серийное производство — январь 1997 г.);

NISS300 — лабораторный образец (серийное производство — апрель 1997 г.).

Патентоспособность:

Система безопасности NISS является персональным компьютером, оснащенным специализированным программным обеспечением и стандартным дополнительным оборудованием. Таким образом, объектом защиты является управляющее программное обеспечение, основанное на нейросетевых алгоритмах обработки видеоизображений. Все права на программное обеспечение NISS защищены Свидетельством РОСАПО №960413 от 12.09.1996 года. Однако, не полагаясь на возможность правовой защиты программного продукта, авторы системы используют в NISS специальный электронный блок, обеспечивающий аппаратную реализацию ряда ключевых алгоритмов и обеспечивающих защиту НОУ-ХАУ.

Цена:

Уровень цен на продукцию данного класса (обладающую аналогичными или близкими функциональными возможностями) конкурирующих производителей в несколько раз превышает цены NISS.

375

. Даже в этом случае разница в цене очевидна.

Подготовка пользователей:

Никакой специальной подготовки пользователей NISS не требуется. Управлять NISS не сложнее, чем бытовым телевизором или видеомагнитофоном и это одно из основных преимуществ.

Гарантийное обслуживание:

Принимая во внимание, что в производстве NISS будут использованы только компоненты ведущих производителей, это обеспечит высокую надежность системы. Гарантийный срок будет составляет 24 месяца. В случае отказа системы в течение гарантийного периода, компания будет незамедлительно обеспечивать бесплатную замену неисправной продукции с последующим ее ремонтом и восстановлением.

ИССЛЕДОВАНИЯ И РАЗРАБОТКИ

Состояние НИОКР на предприятии:

Предприятие обладает большим научно-техническим потенциалом. Способность предприятия создавать новые, не имеющие аналогов разработки и использовать их в новых продуктах, в совокупности с многолетним опытом работы на рыке систем безопасности дает неоспоримое преимущество перед конкурентами. Общие затраты, которые были произведены в процессе создания NISS составляют не менее 500 тыс. долларов США. Исключительное право на производство и сбыт NISS переданы ООО ИСС, однако пока не капитализированы.

Научно-технический персонал:

Сегодня в НИОКР занято шесть человек, обладающих самой высокой квалификацией в области распознавания образов, обработки изображений и программирования.

Результативность НИОКР:

Продукция ООО ИСС относится к числу высокотехнологичных. Последние разработки наших специалистов не только позволяют лидировать по функциональным возможностям и показателю цена/качество, но и в значительной мере предопределяют развитие отрасли. Сегодня многие ведущие международные компании только начали работы в данном направлении.

Концепция развития продуктов:

Принимая во внимание, что NISS создается на основе персонального компьютера, основным элементом, обеспечивающим ее развитие, является программное обеспечение (математика). Лидерство в этой области обеспечит лидерство на рынке. Развитие программного обеспечения представляет возможность значительно расширить функциональные возможности систем без изменений в аппаратной части. Развитие систем будет идти по направлению совершенствования алгоритмов контроля перемещений, определения различных характеристик объекта (скорость, объем и т.п.), добавление специальных функций информационного обмена (передача факсимильного изображения ситуации, дистанционный контроль ситуации, функции контроля доступа и распознавания (речь, отпечатки пальцев, магнитные карты).

Технологические риски:

Большинство конкурирующих фирм специализируются на производстве аппаратных средств (мультиплексоры, детекторы перемещений и т.д.) выполняющих аналогичные NISS функции. Как правило эти устройства дороже в производстве и не столь гибки в разработке дополнительных функций. Однако, ведущие компании безусловно будут вынуждены также перейти к созданию компьютерных систем массового пользования и конкурентная борьба полностью сместится в область математики. Принимая огромный научный задел, неиспользованных НОУ-ХАУ и высокий математический потенциал ООО ИСС может рассчитывать на успех в будущей конкурентной борьбе. Очень важным является также то обстоятельство, что в области математики может конкурировать даже небольшая исследовательская фирма, которая не обладает такими финансовыми возможностями как ведущие западные компании, но имеет квалифицированный и опытный научный потенциал.

Государственная поддержка НИОКР:

Данные работы никогда не финансировались из государственных источников.

АНАЛИЗ ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ

Имеющиеся сырье и материалы:

Все материалы и комплектующие изделия, используемые в производстве сегодня могут только импортироваться и не производятся на предприятиях России.

Защита окружающей среды:

Проект не оказывает никакого негативного влияния на окружающую среду, напротив использование NISS косвенным образом может оказать позитивное воздействие на окружающую среду, обеспечив контроль за пожарной безопасностью охраняемого объекта.

Экономика:

Ожидается, что по мере стабилизации и развития экономики доходы потенциальных потребителей продукции будут расти. Международная торговля и товарообмен также возрастает. Данный проект может быть хорошим примером интеграции России в международную систему разделения труда. Производство основных компонентов будет осуществляться в Юго-Восточной Азии, а наиболее наукоемкая часть (программное обеспечение) в России. Меры протекционизма, применяемые Правительством России скорее носят негативный характер для развития производства электронных приборов. В результате введения пошлин на импорт электронных компонентов были прекращены десятки проектов по производству электронных устройств, которые планировались в рамках конверсии. В 1997 году планируется отмена этих пошлин. С другой стороны, если налоговый режим останется прежним, то имеется возможность переноса процесса производства в третью страну и осуществлять ввоз готовой продукции. Осуществляемая стабилизация рубля — очень позитивный фактор и вероятно процесс стабилизации будет продолжен. Позитивным фактором также является развитие фондового рынка в России, это позволит, в случае необходимости привлечения капитала для расширения производства, осуществить эмиссию. Процесс сокращения рабочих мест продолжается и проект будет оказывать положительное влияние на занятость наиболее квалифицированных кадров.

Наблюдается интенсивное развитие данного сектора экономики и он не подвержен колебаниям и циклам. Система налогообложения хотя и не стимулирует производство, но данный проект в состоянии выдержать существующий налоговый режим. Следует отметить, что планируемый Думой ввод в 1997 году в действие налогового кодекса может оказать позитивное влияние на проект. Также важным позитивным фактором является планируемое приведение системы бухгалтерского учета в соответствие с международными стандартами.

Культурные, социально-экономические аспекты:

Развитие подобных высокотехнологических проектов окажет сильное позитивное влияние на рост квалификации и образовательного уровня персонала. Также следует отметить то, что данный проект безусловно окажет воздействие на снижение числа преступлений против собственности, уровня терроризма и повысит раскрываемость преступлений.

Политика и законодательство:

Любой существующий политический режим будет иметь среди своих приоритетов борьбу с преступностью. Таким образом политические изменения вряд ли могут негативно сказаться на проекте. Риски международных и локальных конфликтов также не велики. Во-первых проект реализуется в Москве, где такие конфликты не ожидаются, а во-вторых наблюдается общая стабилизация политической ситуации после завершения Президентских и региональных выборов. Положение с поставками необходимых электронных компонентов стабильная, существует множество альтернативных поставщиков и все комплектующие являются стандартными. Государство в своей экономической политике планирует сменить приоритеты в сторону производителей, таким образом ожидается, что Правительство будет оказывать поддержку отечественным производителям.

 

 

 

 

 

 

Пример 3. ОПИСАНИЕ ПРОДУКТА

 

АО ХБ осуществляет производство на основнии лицензии № от 23 сентября 1994 года, выданной Управлением государственной хлебной инспекции по г. Туле. Лицензия дает право осуществлять закупку, переработку, хранение и реализацию зерна и продуктов его переработки в годовом объеме 250 тыс. тонн федерального и региональных фондов.

Основными продуктами производства являются — пшеничная мука высшего и первого сортов, которая используется для выпечки пшеничного хлеба на хлебозаводах. Муку покупают кондитерские фабрики (пекарни), предприятия пищевой промышленности и общественного питания, оптово-закупочные и торговые фирмы. При переработке зерна получают муку, манную крупу и отруби (гранулы). Зерновые отходы, образующиеся при переработке зерна, комбинат реализует животноводческим хозяйствам. Имеющееся на предприятии оборудование позволяет также получать в процессе размола зерна зародышевые хлопья — ценный продукт, применяемый в диетическом питании, медицине и косметике, но рынок по этому направлению не разработан.

Комбинат доставляет муку хлебозаводам муковозами, средним и мелким потребителям — автотранспортом комбината, либо самовывозом.

Требования к сортности и качеству продуктов переработки зерна определены техническими условиями и ГОСТами:

• к пшеничной муке- ТУ 8 РФ 11-95-91;

• к манной крупе- ГОСТ 7022-54;

• к отрубям гранулированным- ТУ 8-22-24-83;

• к отрубям пшеничным- ГОСТ 7169-66 .

В таблице 3.1 приведены качественные характеристики выпускаемой комбинатом продукции.

Таблица 3.1.

Качественные характеристики продукции ХБ

 

Мука,

Мука,

Крупа

№ 35 < 2 %

№ 23 < 8 %

< 10 мм

 

Контроль качества поступающего на переработку зерна и выпускаемой продукции производится ежедневно специалистами лаборатории комбината. На свою продукцию комбинат выдает Сертификат соответствия.

“Ростест-Тула” (государственный орган по сертификации) производит инспекционный контроль качества продукции. По результатам контроля качества он выдает сертификат, который действует в течении трех месяцев.

Для обеспечения санитарно-гигиенической чистоты производства, на каждой мельнице ежегодно проводят механическую очистку, обеззараживание помещений и оборудования (во время технического обслуживания или капитального ремонта). По договорам эти работы выполняет фирма “Оборона”.

Безопасность и экологичность производства на комбинате подтверждена Гигиеническим Сертификатом (выдан 16 октября 1994 года Центром государственного санитарно-эпидемиологического надзора в г. Туле).

Комбинат определяет цены на свою продукцию, исходя из себестоимости (прямых и переменных издержек на производство и реализацию продукции), а также величины спроса и предложения (оптовых цен на рынке).

составили:

— 177.3 млрд. руб. или 67.8 %;

—2.3 % (за отчетный период их удельный вес составил 6.8 %), всего 17.7 млрд. руб.;

— 9.5 млрд. руб. или 3.6 %;

— 7.9 млрд. руб. или 3 %.

В таблице 3.2 приведены объемы продаж и затрат на производство по их основным удельным весам за 10 месяцев 1997 года.

Таблица 3.2

Объемы продаж и затрат на производство в 1997 году (млрд. руб.)

 

92.47

56.89

14.71

1.77

0.88

 

В сентябре 1997 года (в скобках — цены за октябрь 1996 года) были следующие утвержденные отпускные цены на ряд продукции предприятия:

— 2 273 465 (2 273 465) руб./т.   

— 1 885 417 (1 795 645) руб./т.   

— 2 488 070 (2 488 070) руб./т.   

— 319 091 ( 278 180) руб./т.   

— то есть в течение года отпускные цены не возрастали, несмотря на инфляцию и общий рост цен. Более того, анализ фактических отпускных цен за сентябрь 1997 года показывает, что они ниже, чем утвержденные отпускные цены. Например:

? на муку высшего сорта      — 2 046 670 руб./т.   (90 % от утвержденной цены)

? на муку 1-го сорта      — 1 806 210 руб./т.   (96 % от утвержденной цены)

? на отруби   гранулированные   — 165 280 руб./т.   (59 % от утвержденной цены)

ХБ постоянно увеличивает свою долю на Тульском рынке. С 1994 по 1996 годы ежегодное увеличение доли составляло около 3 %, а к концу 1997 года она достигнет примерно 24 — 25 %.

Потребителями продукции ХБ являются более 300 предприятий г. Тулы и Тульской области.

Сравнительный анализ конкурентов ХБ приведен в таблице 3.3.

 

Таблица 3.3

Конкуренты-производители продуктов из пшеничной муки

 

 

Мука,

Мука,

Крупа

 

 

 

 

Кач-

 

 

нд

 

в таблице приняты следующие обозначения:

:

— низкая цена;

— средняя цена;

— высокая цена

 

:

— высокое качество;

— соотвествует техническим условиям;

— соответствует ГОСТу

 

С 1996 года комбинат приступил к НИОКР. Цель работ — исследование рынков сбыта, разработка бизнес-планов по организации производства новых видов продукции, в том числе макаронных изделий, подсолнечного масла.

Мука фасуется в мешки или в 2-х килограммовые бумажные пакеты.

На комбинате сложилась следующая система продажи: 70% продукции продается крупным потребителям (хлебозаводам) в кредит на срок до двух недель; 30% продукции — более мелким со 100% предоплатой. У крупных заказчиков объемы закупок колеблются от 5 до 16 тыс. тонн, у средних — от 1 до 3 тыс. тонн, у мелких — до 1 тонны в год.

— поступает от поставщиков на различных договорных условиях.

 

ОПИСАНИЕ ПРОДУКТА

 

АО ХБ осуществляет производство на основнии лицензии № от 23 сентября 1994 года, выданной Управлением государственной хлебной инспекции по г. Туле. Лицензия дает право осуществлять закупку, переработку, хранение и реализацию зерна и продуктов его переработки в годовом объеме 250 тыс. тонн федерального и региональных фондов.

Основными продуктами производства являются — пшеничная мука высшего и первого сортов, которая используется для выпечки пшеничного хлеба на хлебозаводах. Муку покупают кондитерские фабрики (пекарни), предприятия пищевой промышленности и общественного питания, оптово-закупочные и торговые фирмы. При переработке зерна получают муку, манную крупу и отруби (гранулы). Зерновые отходы, образующиеся при переработке зерна, комбинат реализует животноводческим хозяйствам. Имеющееся на предприятии оборудование позволяет также получать в процессе размола зерна зародышевые хлопья — ценный продукт, применяемый в диетическом питании, медицине и косметике, но рынок по этому направлению не разработан.

Комбинат доставляет муку хлебозаводам муковозами, средним и мелким потребителям — автотранспортом комбината, либо самовывозом.

Требования к сортности и качеству продуктов переработки зерна определены техническими условиями и ГОСТами:

• к пшеничной муке- ТУ 8 РФ 11-95-91;

• к манной крупе- ГОСТ 7022-54;

• к отрубям гранулированным- ТУ 8-22-24-83;

• к отрубям пшеничным- ГОСТ 7169-66 .

В таблице 3.1 приведены качественные характеристики выпускаемой комбинатом продукции.

Таблица 3.1.

Качественные характеристики продукции ХБ

 

Мука,

Мука,

Крупа

№ 35 < 2 %

№ 23 < 8 %

< 10 мм

 

Контроль качества поступающего на переработку зерна и выпускаемой продукции производится ежедневно специалистами лаборатории комбината. На свою продукцию комбинат выдает Сертификат соответствия.

“Ростест-Тула” (государственный орган по сертификации) производит инспекционный контроль качества продукции. По результатам контроля качества он выдает сертификат, который действует в течении трех месяцев.

Для обеспечения санитарно-гигиенической чистоты производства, на каждой мельнице ежегодно проводят механическую очистку, обеззараживание помещений и оборудования (во время технического обслуживания или капитального ремонта). По договорам эти работы выполняет фирма “Оборона”.

Безопасность и экологичность производства на комбинате подтверждена Гигиеническим Сертификатом (выдан 16 октября 1994 года Центром государственного санитарно-эпидемиологического надзора в г. Туле).

Комбинат определяет цены на свою продукцию, исходя из себестоимости (прямых и переменных издержек на производство и реализацию продукции), а также величины спроса и предложения (оптовых цен на рынке).

составили:

— 177.3 млрд. руб. или 67.8 %;

—2.3 % (за отчетный период их удельный вес составил 6.8 %), всего 17.7 млрд. руб.;

— 9.5 млрд. руб. или 3.6 %;

— 7.9 млрд. руб. или 3 %.

В таблице 3.2 приведены объемы продаж и затрат на производство по их основным удельным весам за 10 месяцев 1997 года.

Таблица 3.2

Объемы продаж и затрат на производство в 1997 году (млрд. руб.)

 

92.47

56.89

14.71

1.77

0.88

 

В сентябре 1997 года (в скобках — цены за октябрь 1996 года) были следующие утвержденные отпускные цены на ряд продукции предприятия:

— 2 273 465 (2 273 465) руб./т.   

— 1 885 417 (1 795 645) руб./т.   

— 2 488 070 (2 488 070) руб./т.   

— 319 091 ( 278 180) руб./т.   

— то есть в течение года отпускные цены не возрастали, несмотря на инфляцию и общий рост цен. Более того, анализ фактических отпускных цен за сентябрь 1997 года показывает, что они ниже, чем утвержденные отпускные цены. Например:

? на муку высшего сорта      — 2 046 670 руб./т.   (90 % от утвержденной цены)

? на муку 1-го сорта      — 1 806 210 руб./т.   (96 % от утвержденной цены)

? на отруби   гранулированные   — 165 280 руб./т.   (59 % от утвержденной цены)

ХБ постоянно увеличивает свою долю на Тульском рынке. С 1994 по 1996 годы ежегодное увеличение доли составляло около 3 %, а к концу 1997 года она достигнет примерно 24 — 25 %.

Потребителями продукции ХБ являются более 300 предприятий г. Тулы и Тульской области.

Сравнительный анализ конкурентов ХБ приведен в таблице 3.3.

 

Таблица 3.3

Конкуренты-производители продуктов из пшеничной муки

 

 

Мука,

Мука,

Крупа

 

 

 

 

Кач-

 

 

нд

 

в таблице приняты следующие обозначения:

:

— низкая цена;

— средняя цена;

— высокая цена

 

:

— высокое качество;

— соотвествует техническим условиям;

— соответствует ГОСТу

 

С 1996 года комбинат приступил к НИОКР. Цель работ — исследование рынков сбыта, разработка бизнес-планов по организации производства новых видов продукции, в том числе макаронных изделий, подсолнечного масла.

Мука фасуется в мешки или в 2-х килограммовые бумажные пакеты.

На комбинате сложилась следующая система продажи: 70% продукции продается крупным потребителям (хлебозаводам) в кредит на срок до двух недель; 30% продукции — более мелким со 100% предоплатой. У крупных заказчиков объемы закупок колеблются от 5 до 16 тыс. тонн, у средних — от 1 до 3 тыс. тонн, у мелких — до 1 тонны в год.

— поступает от поставщиков на различных договорных условиях.

 

 

 

ДОМ_C_ГАРГУЛЬЯМИ23

августа

лежала, закрыв глаза, и вспоминала, с чего все это началось. Она бывшая журналистка Виктория Романова, жительница столицы Урала, работала теперь управляющим мебельного салона: пришлось заменить ушедшую в декретный отпуск бывшую свекровь. Виктория уже собиралась замуж за Алексея Морозова, частного детектива, когда вместо свадьбы пришлось заняться совсем другим делом.

.

Вики Бобик оставался под присмотром бабушки, матери Вики, которая помогала Александре, бывшей свахе, сидящей в декретном. Та работала пока на дому, инструктируя Настю по всем вопросам.

Сусанна работала горничной в богатых киевских семьях, но сыщик из нее был никакой. Зато она дала необходимые знания, ответы на вопросы, задаваемые при приеме на работу и научила ее часто применяемым украинским словам и выражениям. Конечно, тогда никому и в голову не пришло, что простой сбор сведений может оказаться смертельно опасным.

Галя уже почти поправилась, все время она проводила за компьютером, собирая сведения о семье Зарецких и их прислуге, а настоящая Сусанна занималась домашним хозяйством в доме Александра Морозова.

Удивительное дело! Лена сразу призналась Алексею, что хозяюшка из нее никакая. Но молодая женщина все ловила на лету, а выполняя первое задание, проявила такое усердие, что оказалась хорошей горничной.

Но возвращаться домой они не собирались.

Ей стало хорошо-хорошо…

 

августа

только о сыне.

Кристина закрыла глаза. Мистика… Похоже, и правда без нее тут не обошлось…

 

16 августа

помнила.

нужно есть больше фруктов…

 

 

 

 

 

 

Әнкәйләргә сәҗдә кылыгыз!

Сафиуллина Гөлфия Минехак кызы

Бламыкова Ильфира Роберт кызы

Казан шәһәре 81нче мәктәпнең татар

теле һәм әдәбияты укытучылары

 

Әнкәйләргә сәҗдә кылыгыз!

1) укучыларда әниләргә карата мәрхәмәтлелек, шәфкатьлелек,

миһербанлылык сыйфатлары тәрбияләү;

сәләтләрен ачу.

Вәлиева Р. Ялгыз аккош.-Казан:Тат.кит нәшр., 1990

Валиева Р. Дәү әнигә барабыз. -Казан:Тат.кит нәшр., 1994

Миңнуллин Р. Күчтәнәч. – Казан: Мәгариф, 1995

Алмаш: Балалар иҗаты / Төзүче Р.Корбан. –Казан:Тат.кит.нәшр., 2006

 

ла.)

“Ана йөрәге” риваятен сәхнәләштерү:

Борын-борын заманда булган, ди, бер ир. Ул үзенең хатынын бик яраткан, хатыны ни теләсә, шуны үтәп торган.

яратам да яратам дисең, әгәр яратуың чын булса, бар, миңа анаңның йөрәген кисеп алып кил, шунда синең сүзеңә ышанырга булыр!

Ярар, әни минем өчен изге, ләкин мин сиңа каршы килә алмыйм, кадерлем! (кайгырып, башын иеп чыгып китә)

Җыена да китә бу газиз әнкәсе янына. Керә дә караңгы төнне әнкәсенең йөрәген кисеп алып, учына йомарлап йөгерә яраткан хатыны янына.

(Сәхнәгә кулына йөрәк тоткан ир килеп керә, абынып егыла)

Улым, бик каты егылдың бугай, кай җирең авыртты?

 

Алып баручы:

Ана күңеле мәңге күләгәсез,

Ана күңеле мәңге бозланмый.

Кирәк икән, ул баласы өчен

Яшьлеген дә, саулыгын да,

Гомерен дә хәтта кызганмый.

 

Җыр: “Әнкәмнең догалары” Р.Миңнуллин сүзләре

 

кунаклар!

, ягымлы, йомшак күңелле кадерлеләребез! Бүгенге кичәдә сезнең барлык кайгы-хәсрәтләрегезне, сызлануларыгызны оныттырып, җаннарыгызны ял иттерә, тормыш мәшәкатьләреннән арындыра алсак, без бик шат булыр идек. Бу очрашу сезнең күңелләрдә матур истәлекләр калдырсын иде. Сезне ихлас күңелдән бүгенге бәйрәм белән котлыйбыз.

 

Нигә бүген бөтен җирдә

Чәчәкләр балкый бездә,

Нигә кояш көлеп карый,

Беләбез һәммәбез дә.

Бүген – әниләр бәйрәме,

Бүген җирдә тантана.

Кояш шуңа көлә бүген,

Гөлләр шуңа шатлана.

Мин дә котлыйм, әнкәм, сине,

Теләгем бар минем дә:

Мәңге шулай кояш кебек

Р.Вәлиева)

 

Укучы:

Әнием – син бер генәм.

Иң якыным, гөл генәм.

Дөньяларда иң яраткан,

Якын кешем син генә.

Әни мине тапкансың,

Назлагансың, баккансың.

Матур-матур җырлар җырлап,

Иркәләп йоклаткансың.

Укучы

йоммыйча,

Бишек җыры көйләп йоклаттың.

Көйсезләнсәк, әнкәй, сабыр булдың,

Кулларыңа алып юаттың.

Өйрәттең син, әнкәй, начарлыктан

.

Булганына һәрчак шөкер кылып,

Яшәү матурлыгын күрергә.

Әти белән, күгәрченнәр кебек,

Яшәгез сез гомер-гомергә.

Кайгы-сагыш сезне читләп узсын,

ояш булсын тормыш күгендә.

Укучы:

Әнкәй безгә гомер бүләк иткән,

Үз назында безне үстергән.

Кулларына алып, кысып-кысып,

Үз җылысын безгә сеңдергән.

Кичләрендә кочагына алып,

Әкиятләр сөйләп йоклаткан.

Елаганда, бишекләргә салып,

Бишек җыры көйләп юаткан.

Кояш нуры өйне күмгән чакта

Битләремнән сөеп уяткан.

Авыр чакта киңәшләрен биргән,

Тәмле ризыкларын ашаткан.

Әнкәй безгә гомер бүләк иткән,

Чиксез рәхмәтле без аларга!

Гомеремдә терәк булган өчен

Баш иям мин газиз анама!

 

Җыр: Бер кыз бала җыр чыгарган”

 

Аны ярату гына җитми,аның кадерләрен белергә, сүзен тыңларга, яхшы укуың , үзеңне үрнәк тотуың , эшкә өйрәнеп үсүең белән аны шатландырырга кирәк.

 

Әй, кызлар!

Әй, малайлар!

Тик торыгыз, тыныгыз!

Аз гына да чыкмасын

Сезнең тавыш-тыныгыз!

Кошкай, син дә җырлама!

Пескәй, син дә мырлама!

Бозау, син дә мулама!

Акбай, син дә улама!

Шаулама син дә, тирәк!-

Әниемә ял кирәк!

Ул эшеннән

Туктасын!

Тизрәк ятып

Йокласын!

Ял итсен,

Көч тупласын!

Әнием, син болай да

Ял итәсең бик сирәк!

Сиңа да бит ял кирәк!

Арыгансың бит инде,

Әнием, ял ит инде –

(“Әниемә ял кирәк!” Р.Миңнуллин)

Укучы:

инең

Авыл гына телендә.

-Сагынам !-ди,-авылны.-

Ике сүзнең берендә.

Аңа чынлап күңелсез

Самавыр да күмерсез.

Суы да- кранда гына.

Кибет-урамда гына.

Ипи дә саласы юк

Утынга барасы юк.

Күршеләргә чәйгә дә

Керә алмый кирәктә.

Минсез аңа күңелсез

Булыр иде бигрәк тә.

Күңелсез булмас өчен

Үзем бар әле ярый.

Ул бит тик торып арый,

(“Әби кунакка килгәч” Р.Миңнуллин)

 

Җыр: “Авылым”

 

Әниләр бәйрәме көнендә

Җырламый калырга буламы?

Әниләр булмаса, әниләр булмаса,

Җылытыр иде кем дөньяны?

 

Гөлләр дә елмаеп баш ия:

Яшәгез, кадерлеәниләр!

Сез булган урында,

Сез булган урында

Мәңгелек язларның яме бар! (“Әниләр көнендә” З.Мансур)

 

Укучы:

Апам миңа: “Син уңмаган

Малай бит”, — дигән була.

Җае чыккан шулай

Теңкәмә тигән була.

Ә менә: “Уңгансың!” – диде

Әнием миңа бүген.

Шулай булгач, мин бит инде

Уңмаган малай түгел.

Сез ничектер, ә мин үзем

Әниемә ышанам.

Чөнки әнинең сүзләре

Р.Миңнуллин)

Укучы:

Әни пәрәмәч пешерә

Вак итеп, тәмле итеп:

Без табында чәй эчәбез

Бергәләп , тәмле итеп.

Мин дә булыштым әнигә

Пәрәмәчләр ясарга.

Үзең эшләгәч, тәмле ул-

Кирәк эшләп ашарга.

 

Тузаннарны сөртеп чыктым

Коедан су китердем.

Әни эшән кайтканчы дип,

Бөтен эшне бетердем.

Бүлмәләрне җыештырдым

Бар җир ялт итсен әле.

Үзенең бәйрәмендә бер

Әни ял итсен әле.

 

Укучы:

Тәрәзәдән төн карады

Йолдыз күзләре белән.

Тынып калды бөтен дөнья,

Тынмый тик әни генә.

Бакчадагы күбәләктәй,

Йөри ул җил-җил үтеп.

Бөтен нәрсә тынып калган

Ул кагылганны көтеп.

Почык борын песием дә,

Гөл дә тәрәз төбендә,

Бишектәге сеңлем дә,

Хәтта…

Хәтта үзем дә

Көтеп ятам әниемнең

Яннарыма килгәнен,

Чәчләремә кулын куеп:

Йокла, бәбкәм, — дигәнен…

кулларында

Күңелем тынычлыгы.

Әниләрнең кулларында

Р.Вәлиева)

 

Укучы:

Йоклап китсәм ялгыш кына

Телевизр алдында,

Кемдер назлап-сөеп кенә

Иңнәремә кагыла.

Бу кем икән?

Кемнең шундый

Майдай йомшак куллары?

Юк, мин беләм!

Шулай назлый

Әнием генә бары.

Бер-бер хәвеф килсә кинәт,

Йә боекса күңелем,

Кем ул борчылып яныма

Килеп җитә иң элек?

Бу кем соң бу?

Кемнең шулай

Йөрәге сизгер тагы?

Шулай аңлый күңелемне

Әнием генә бары.

(“Әнием” Р.Вәлиева)

 

(Джигиты)

 

Әни, син минем җирдәге

Иң якын кешем!

Әни, син минем күктәге

Якты кояшым!

Таң йолдызын хәтерләтә

Синең күзләрең

Балдан да татлы тоела

Синең сүзләрең.

Үләннәрдән дә йомшактыр

Синең чәчләрең.

Сиңа минем йөрәктәге

Иң зур рәхмәтем.

Укучы:

Һичбер кайчан уфтанмыйлар,

Зарланмыйлар үзләре,

Кояш сыман балкый һәрчак

– күзләрең.

Минем кеше булып үсү –

Синең иң зур теләгең

“Тәүфыйк юлдаш булсын!” диеп,

Тибә синең йорәгең.

Намус, тәүфыйк, сәламәтлек –

Бәхет иленә ачкыч.

Кулымда – бәхет ачкычы,

Әнием – зур таяныч.

 

Укучы:

Әнкәйләргә Алла ярдәм бирсен!

Аларгадыр бөтен авырлык.

Әнкәйләргә безнең

Йолдызлардан

Йә кояштан һәйкәл салырлык.

Давылларга каршы китәбез без,

Утлар-сулар күпме кичелгән!

Туган өйгә юлны онытабыз-

Ә әнкәйләр барсын кичерә.

Якын дуслар ташлап китә безне,

Хыялларын күпләр югалта.

Әнкәйләргә кайтып егылабыз-

кәйләр безне юата.

Алар гына безне онытмыйлар.

Алар гына чынлап ярата.

Синең белән бергә сөенә дә,

Кайгыларың булса –тарата.

Җан җылысын тоя күңелебез,

Әнкәй көчен тоя кулыбыз..

Безгә бер дә үпкәләмәсеннәр,

(“Әнкәйләр” Р.Миңнуллин)

 

“Әнкәй” З.Минхаҗева

 

Ак яулыклы татар әбисе! Син барысын да: яхшысын да,яманын да кичердең. Ләкин барыбер изге күңелле булып калдың, ак яулыгыңа тап төшермәдең.

Намаз укыганыңны күрәм дә, сиңа сокланам. Тәсбих тотып, илгә иминлек, балаларга тәүфикъ теләп дога кыласың. Теләгең кабул булсын, и мәрхәмәтле, ак яулыклы татар әбисе!

 

Әби белән икебез

Дөнья көтәбез бергә.

Дөнья булгач дөнья инде,

Хәвефсез булмый бер дә.

Кичә әби ял итте,

Дәү апаларга китте.

Ә мин, дисез нишләдем?

Эшләдем өй эшләрен!

Тотындым әби кайтуга

Бәрәңге кыздырырга.

Ә ул, кызды-кызды да,

Тотынды узынырга.

Чатыр да чотыр килә,

Шундый яман итенә.,

Хәтта ут та түзмәде,

Сикереп менде өстенә!

Тизрәк суга йөгердем,

Чүт сүндереп өлгердем…

Таба кап-кара булды.

Бар җиргә корым тулды,

Корым тиде күлмәккә,

Май түгелде чүлмәктән

Чалбар балагына да,

Хәтта аягыма да…

Әби кайткач, бот чапты,

Куандымы шулчаклы

Мин дәү малай булганга,

Бәрәңге кыздырганга.

Әллә куанды шунда

Янгын чыкмый калганга?..

Аннан тазга су салып,

Утыртып куйды мине.

Ә аннары бик озаклап

Сабынлап юды мине.

-Ярый, балам, хәзер,-ди,-

Чүт кенә хәл алыйм ,-ди,-

Аннары бу дөньяларны

Чистартып чыгарыйм,-ди.

Комлап, көлләп, сабынлап

Әби табаны юа.

Әйбер-караны юа,

Аннан идәнне юа.

Аннан һаман авыр сулап:

-Әй балакай…-дип куя.

-Әби,-дим,-йә, нигә инде

Шулкадәр үкенергә?

Үзең сораган идең бит

Кул араңа керергә..

 

Менә шулай әби белән

Дөнья көтәбез бергә.

Дөнья булгач, була инде

”)

 

Әбиемнең чәчләренә

Әйтерсең лә кар яуган.

Ә йөзләре, ә йөзләре

Җыерчыкланып калган.

 

Картайса да әбиемнең

Күзләре тора көлеп.

Кунакка баргач иркәли,

Назлый аркамнан сөеп.

Мин дә аны бик яратам,

Эшләрендә булышам.

Аны сөендерер өчен,

Яхшы укырга тырышам.

 

Укучы:

Әгәр әбием авырмаса,

Өйдә шундый күңелле

Яраткан алма бәлешем

Пешә инде,билгеле.

 

Әгәр әбием авырмаса,

Кайда гына булмыйбыз.

Музей, концерт, театрлар-

Яраткан урыныбыз.

 

Әгәр әбием авырмаса,

Әкият сөйли, көй көйли.

Җырлый-җырлый җепләр эрли.

Миңа оекбаш бәйли.

Әгәр әбием авырмаса,

Бергә хыялланабыз.

Илһам килсә, икәүләшеп

Утырып шигырь язабыз.

 

Авыруларың, аруларың

Мин зур үскәч, бетәчәк.

Бераз гына көт,әбием,

Ул көн бик тиз җитәчәк.

 

җырлый

 

Укучы:

Яратам әбиемне-

Сөйли ул көлә-көлә.

Укыганын да күрмим

Миннән күберәк белә.

Аңламасам, аңлата

Татлы тел белән генә.

-Яхшы укы, кеше бул,

Иреш,-ди,-теләгеңә!

 

Укучы:

Нинди тәмле, хуш исле

Әби пешергән икмәк!

Күпереп пешкән икмәктән

Кисеп алдым бер кисәк.

Әби пешергән икмәкнең

Исе өйгә тарала.

Нәрсә кирәк ,чана шуып,

Арып кайткан балага?

Кисеп алгачяңа пешкән

Мичтән чыккан икмәкне,

Ашый идем, сөйли-сөйли,

Тышта булган хикмәтне.

Һич онытмам, ул икмәкнең

Телемдә калды тәме.

Рәхмәт сиңа, әби шундый

Икмәгең өчен яме.

 

Укучы:

Әбием пешергән ашлар

Ашап туймаслык тәмле.

Әбием үстергән гөлләр-

Өйләребезнең яме.

Әбием миңа охшатып,

леген искә ала.

лек –җүләр чак диеп,

Кайчак уфтанып кала.

 

Укучы:

Әбиемне яратам дип,

Җөрлыйм әле өздереп.

Сагынып кайтам әбиемне,

Һәр ай саен өздереп.

Әбием дә көтеп ала,

Пешереп тәмле бәлеш.

Ашыйбыз без җыелышып,

Өйдә беткәч бөтен эш.

 

Безнең әби бик уңган,

Бөтен җире ялт иткән.

Чиста, пөхтә,

Тырыш булган-

Гомере шулай үткән.

 

Айзилә җырлый

 

Укучы:

Минем әби- иң шәп әби,

Аңлыйм аны бер сүздән.

Ягымлы бер караш җитә,

Барысын сизәм күздән.

 

Авыр тормыш юлы үткән,

Шулай да бирешмәгән.

Тормыш матур булсын өчен,

Армый- талмый эшләгән.

Бүген дә оныкларына

Бирә яхшы киңәшләр.

Догаларын укый-укый,

Тели матур теләкләр.

 

Укучы

Ерак түгел арабыз,

Әбиләргә барабыз.

Барабыз җәйләп кенә.

Әбине жәлләп кенә.

Җиләкләр пешкән чакта,

Яңа бал төшкән чакта.

 

Әбиеңә куаныч,

Карт көнендә юаныч

Булырсың, дип әйтәләр,

Мине дә ияртәләр.

,

җайлап кына,

Барабыз инде менә,

Әбине җәлләп кенә.

Җиләкләр пешкән чакта,

Яңа бал төшкән чакта.

 

Безнең килгәнне күреп,

Әби чыга йәгереп,

Бер елый ул,бер көлә,

Орчыктай бөтерелә.

Әле каймагын китерә,

Әле тавыгын куя.

Тавык кына коткармагач,

Соңгы сарыгын суя.

 

Сарык ите тиз пешә,

Бәлешкә дә килешә.

Ашыйбыз тәмләп кенә,

Әбине җәлләп кенә.

 

Шундый матур җәйләрдә

Ятабыз әбиләрдә,

Гөлбакчалар эчендә,

Иртәсен дә, кичен дә

Ит ашап, каймак эчеп.

Түзәсең моңа ничек?

Түзәсең инде менә,

Әбине җәлләп кенә.

 

Үтә инде җәйләр дә

Кайтабыз әбиләрдән.

Күңеле булсын өчен

Алабыз кайсыберсен:

Каклаган казын, кагын,

Чәкчәген, бавырсагын,

Балын-маен, тавыгын,

Оекбашын,мамыгын.

Алабыз инде менә,

(“Әбине жәлләп кенә” Р.Вәлиева)

 

Укучы:

Тугачтын да әнкәй безне

Йомшак кулына алган.

рем , күз нурым!”-дип,

Иркәләгән, назлаган.

Җылы бишектә тирбәтеп,

Матур җырлар җырлаган.

“Бәхетле бул,балам!”- диеп,

Шатлыгыннан елаган.

Барыбызны кадерләгән,

Йөрәк җылысын биргән.

Беәнең нәни борчуларны,

Шатлыкларны ул бүлгән,

Рәхмәт әйтеп әниемә,

Алларында баш иям.

Аны мәңге ташламаска

Һәм сакларга сүз бирәм.

 

Укучы:

Кич булды.

Урам тынды.

Тәрәзәгә төн кунды.

Күршеләр сөйләшәләр,

Куанып көлешәләр…

Тик мин тып-тып утырам,

Урамга карап торам.

Карап торам урамга,

Өй күңелсез булганга.

Караңгы шул киче дә,

Караңгы өй эче дә.

Мин сыенам диванга,

Әнием булмаганга…

 

Кинәт күземне ачам,

Сикереп торып басам.

Кояш чыкканмы дисәм,

не көткәндә” Р.Вәлиева)

 

Укучы:

Әй ачу чыкты абыйга-

Шундый иртә торган ул.

Мин торганчы бөтен эшне

Бетергән дә куйган ул.

Утыннар да кисеп керткән,

Ишегалдын көрәгән.

Аның күпме эшләгәнен

Әниемә дә күрмәгән.

Әнием мактый абыйны:

-Әй уңган, улым, син,-ди.-

Бөтен эшкә өлгергәнсең,

Минем уң кулым син,-ди.

Ә абыем рәхәтләнеп

Көлеп тора бер читтә.

Көл әйдә,көл,синнән әле

Үч алырмын ничек тә.

Әниләр бәйрәме тагын

Килеп җитәр бер елдан.

Шул чакта күрерсез менә-

(“Әниләр бәйрәмендә” Ф.Яруллин)

 

Камыр баса әнкәй ашыкмыйча,

Йөзләрендә балкый яктылык.

Мөселманча, пөхтә булсын диеп,

Башын, чәчен каплый ак яулык.

Өзеп алган камыр кисәген ул

Кабып тәмли, өстәп тоз сала.

Иягендә, ирен читләрендә

Онлы кулларыннан эз кала.

Әвәли дә калайларга сала,

Төзәткәли бармак эзләрен.

Майлы канат белән җайлап кына

Сыпыргалап ала өсләрен.

Кабаралар әни баскан “ шарлар”,

Шундый камил, шундый ак алар.

Мич түренә ипләп кенә шуа

Нәни генә якты кояшлар.

Менә әнкәй тагын балкып китә,

Нурлангандай була йөзләре.

Урамнарга кадәр таралалар

Пешеп килгән икмәк исләре.

Мичтән чыккан кайнар икмәкләрне

Кулларында әнкәй сикертер.

“Сөбханалла, пешкәнсез бит “-диеп,

Сокланып та сөеп бер әйтер.

 

Укучы:

Мин кунак яратам!

Кунаклар бар чакта

Тиргәми әнием

Бераз шаярсак та!

Кунаклар бар чакта

лерәк,

Бәлеш тә тәмлерәк,

Коймак та тәмлерәк!

Әнием пешергән

Иң тәмле беленне

Бер генә капсаң да

(“Мин кунак яратам” Р.Миңнуллин)

 

Укучы:

Елмайса йөзеннән аңлыйм

Әнкәемнең теләген.

Дөнья киңлегенә тиңлим

Әнкәемнең йөрәген.

Әнкәй, сиңа бүләк итсәм

Бөтен дөнья гөлләрен.

Юллар кебек озын булсын,

Әнкәем, гомерләрең.

Ай нурыннан да нурлырак

Әнкәемнең йәзләре.

Моңлы көйдәй күңелемдә

Әнкәемнең сүзләре.

Айдан, кояштан кадерле- син ул, әнием.

Иң ягымлы, иң сөйкемле-син ул, әнием.

 

Алып баручы кыз:

Олы юлга чыгам.

Әнкәй,

Фатихаңнан мине калдырма.

Әй Ходаем!

Синнән үтенеп сорыйм :

ерма,

Канатымны, зинһар, каерма.

 

Әй Ходаем!

Синнән үтенеп сорыйм :

Әнкәйләргә бирче сабырлык!

Еллар тыныч булсын,

Илләр имин булсын,

Әнкәйләргә бирмә авырлык!

Әй Ходаем, бирче сабырлык!

 

Сабыр, йомшак күңелле әниләребез, әбиләребез!

Бүгенге бәйрәмгә килүегез өчен зур рәхмәт сезгә!

сүзле булып калыгыз!

Балаларыгызны,оныкларыгызны сөендереп, исән-сау булып, тыныч, мул тормышта яшәгез.

 

Җыр: “Әниемнең кочагы”

 

 

 

 

 

 

 

Туган авылым

Елга ага борма-борма

Аннан тауга борыла,

Тау янында минем авыл

Урман белән орына.

Җир йөзендә авыллар күп

Тик минеке бер генә

Ин гүзәле, иң матуры

Туган авылым син генә.

Ерак түгел тирәсендә

Чишмә-күлләр, әрәмә.

Ак мамыктай каз-үрдәкләр

Сибелгәннәр чирәмгә

Болыннарга чәчәкләрдән

Гөлләр генә түшәлгән

Тирәкләрдә сандугачлар

Быел тагын ишәйгән.

 

 

 

 

Әбиемә хат

Алам кулыма каләм,

Ни язарга мин беләм.

Авылдагы әбигә

Хат язам әйтеп сәлам.

Әбием, бәгърем, хәлең ничек?

Мине сагынасыңмы?

Озакламый җәйләр җитәр

Кайтам, каршыларсынмы?

Бигрәк озак үтә кыш

Көткән чакта җәйләрне.

Төшләремдә эчәм гел

Җиләк салган чәйләрне.

Күчтәнәчкә чикләвек

Җыеп җибәргән идең.

Әйбәт итеп укырга

Файдасы тияр дидең.

Рәхмәт, әби, онытмам,

Игелегеңне мәңге.

Ходай биреп күршергә

Насыйплар булса иде.

 

Әниләр бәйрәменә сценарий

 

ӘНИЛӘР БӘЙРӘМЕ.

 

Бүген җил дә йомшак исә,

Кояш та назлы көлә.

Бүген җиргә иң-иң якты

Кадерле бәйрәм килә.

Кадерле Әниләр! Сезне Әниләр бәйрәме белән тәбрик итәбез.

Бердәнбер иң кадерле, иң хөрмәтле, иң якын кешеләребез — Әниләр!

ә язсын Сезгә! Чөнки әниләр өчен моңардан да зуррак бәхет юк! Матур булсын, котлы булсын бәйрәмегез!    

1 А: Әниләр бәхетле булсын өчен, баланың да бәхетле булуы кирәк.  Без әниләрне рәнҗетмичә, аларга кайгы-хәсрәт китермичә яшәргә өйрәнергә тиеш.

А:  Без чыгышыбызны Сания Әхмәтҗанованың “Мин бәхетле булыр өчен тудым” дигән шигырен укып башлап җибәрәсебез килә.

Бу дөньга күпме кеше килгән,

              Бардыр тагын күпме туасы.

              Мин әнкәмнең Ходай сөеп биргән

              Газизләрдән-газиз баласы.

                         Гомеремнең калын китабында

                         Булыр димим битләр ак кына.

                         Язмыш бит ул меңләп камчы суга,

                         Ә башлардан сыйпый чак кына.

              Җил- яңгырлар тими үстем шул мин,

              Давылларга ничек чыдармын?!

              Ялгышып та,зинһар,рәнҗетмәгез,

              Иркә гөлдәй юкса сулырмын.

                           Сөю-назга сусап туйганым юк,

нарасый сабый инде мин.

                           Бу дөньяга елар өчен түгел,

                           Көлеп яшәр өчен килдем мин.

              Гомер китабымның соң битен

              Тик елмаеп телим ябарга.

               Мин бәхетле булыр өчен тудым

               Һәм берәүнең бәхете булырга.

 

членнары белән танышып китик:

 

 

 

Уен: Мәкальнең башы минем тел очында, ахыры кемдә икән?

1. Ата йөрәге — таудан өлкән

Ана йөрәге-( диңгездән тирән.)

2. Ана күңеле балада,…(бала күңеле далада)

3. Ата-ананы тыңлаган –( адәм булган, тыңламаган — әрәм булган)

4. Бишектәге –(бишкә төрләнер.)

5. Әткәй — шикәр, әнкәй —( бал.)

каптырыр.)

белерсең.)

(сөте)

9. Ана сүзен тотмаган, олыгайганчы ( игелек күрмәгән)

10. Яктылык – кояш янында, яхшылык – ( ана янында)

11. Ана куены ( туннан җылырак)

12. Баланың бармагы авыртса, ананың ( йөрәге авырта)

 

 

күкрәк сөтен имезгән, җыр көйләп бишектә тирбәткән, беренче елмаюыңны күреп куанган, туган телне өйрәткән, халык моңын күңеленә сендергән… Әниләрнең сиңа кылган изгелеген санап бетерү мөмкинме соң?

 

Алып баручы: Нинди уңган безнең әниләр. Матур итеп бишек җырын да башкаралар. Әйе, алар бит шул җырларны җырлап нәни балаларын йоклатканнар, аларны үзләрен дә кайчандыр кадерле әниләре бишек җыры белән юатканнар.

 

Һәрбер хатын кыз бу дөньяда матурлыкны ярата, яисә инде гөлләр, чәчәкләр яраталар алар.Чәчәкләр бит алар матурлык бирүчеләр.

 

Төсле битләрдән чәчәк ясау

 

н җем-җем итеп

Якты нурлар бөркелә.

Бүген минем дә әнкәмә

Рәхмәт әйтәсем килә.

 

шуны тикшерик әле. Башта битләргә язып чыгыгыз, аннан бер-бер артлы әйтеп барырбыз.

 

. Әниеңә матур сүзләр әйт.

 

Күземнең төсләрен

Тәүге кат күрүче,

Өзелеп яратып,

Тәүге кат үбүче.

Тәүге кат сүземне

Ул гына ишеткән,

Рухыма, хисемә

Җылылык, нур сипкән.

 

 

иң яхшы теләкләр телибез. Әйдәгез әле, әниләр үз балаларыгызны табып карагыз. Сезнең күзләрегезне бәйлибез һәм сез балаларны кулларыннан тотып танырга тиеш буласыз.

 

Балаңны танып ал.

 

Алып баручы: Иң-иң сабыр, иң-иң тыйнак

Иң ягымлы кешеләр.

Иң сөйкемле , мәрхәмәтле

Алар безнең әниләр!

Әни сүзе – иң бөек сүз,

Юк аңа һичбер алмаш.

Иң-иң әйбәт кешеләр дә

 

Әни кеше бөтен һөнәргә дә уңган була. Үз эшен дә, ир-ат эшен дә оста башкара. Бала өчен аның газиз әнисе иң яхшы биюче, иң яхшы җырлаучы һәм бар яктан да иң-иң яхшысы. Хәзер безнең әниләр үзләренең осталыгын күрсәтеп китәрләр.

 

Иң оста биюче Әни

 

үстергән,

Ана сөте гомерлеккә җитә торган көч биргән.

какмый,

саклый-саклый!

ез. Хәзер сез Әниләр, оста рәссамнар булмасагыз да, балаларыгызның рәсемен ясарга тиеш буласыз. Ә сез, балалар, Әниләрегезне сүрәтләгез.

 

: Әниләр һәм балалар портреты

 

Галимәр баланың көнгә ничә сорау бирүе белән кызыксынганнар. Берничә ананың киеменә кечкенә микрофон һәм тавыш яза торган аппарат урнаштырганнар. Нәтиҗә: 4 яшьлек бала көнгә уртача 440 якын сорау бирә икән. Шулчаклы сорауга җавап кайтарып бетереп кара әле син!

 

Табышмакларга җавап тап.

 

Алып баручы: Тузаннарны сөртеп чыктым, коедан су китердем,

Әни эштән кайтканчы дип бөтен эшне бетердем.

Бүлмәләрне җыештырдым, бар җир ялт итсен әле!

Тик менә, ашарга гына пешерә белмим тәмле, җитмәсә бөтен ярмалар кушылган.

 

Ярмаларны аер.

 

Алып баручы:

 

Алып баручы: Мактаулы безнең әниләр

Данлы эшләре белән.

Әтиләр белмәгән эшне

Әниләр эшли белгән.

Наз гөлләре үсеп чыга

Сезнең җылы куллардан.

Кабул итегез котлаулар

Безнең ихлас җаннардан.

Кадерле әниләр!

Бәйрәмегез сезгә бәхет,

Сәламәтлек китерсен,

Көнегез гел шат булсын,

Елның һәрбер көне Сезгә

Әниләр көне булсын!

 

 

 

Алып баручы: Сүзне жюрига бирәбез.

 

 

Индивидуально-профилактическая работа учащихся

 

 

 

Индивидуально

Профилактическая работа

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Общие сведения:

 

ФИО______________________________________________________

Дата рождения_____________________________________________

Дата поступления в школу___________________________________

Состояние в учете__________________________________________

Дата постановления в учете__________________________________

ФИО отца_________________________________________________

ФИО матери_______________________________________________

Адрес места жительства_____________________________________

Свидетельство о рождении (паспорт)__________________________

__________________________________________________________

Номер личного дела_________________________________________

Номер телефона____________________________________________

Учебная карта

 

изучаемые с удовольствием

вызывающие трудности

Мнение ученика

 

 

Мнение родителя

 

 

Мнение учителя

 

 

 

 

Занятость во второй половине дня

 

Понедельник

 

 

 

Среда

 

 

 

Пятница

 

 

 

 

 

Учет пропусков

 

Участие в школьных мероприятиях

 

 

Участие в улусных мероприятиях

 

 

Участие в республиканских мероприятиях

 

 

Участие в международное мероприятиях

 

 

Участие в мероприятиях наслега

 

 

Беседы

Дата

Тема беседы

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Работа с учителями предметниками

Дата

Предмет

Причина

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Работа с родителями.

Дата

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Посещение на дому

Дата

Ответственный

Дата

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Успеваемость

 

1 четверть

2 четверть

3 четверть

4 четверть

5 класс

 

 

 

 

6 класс

 

 

 

 

7 класс

 

 

 

 

8 класс

 

 

 

 

9 класс

 

 

 

 

10 класс

 

 

 

 

11 класс

 

 

 

 

 

 

Поведение

 

1 четверть

2 четверть

3 четверть

4 четверть

5 класс

 

 

 

 

6 класс

 

 

 

 

7 класс

 

 

 

 

8 класс

 

 

 

 

9 класс

 

 

 

 

10 класс

 

 

 

 

11 класс

 

 

 

 

 

 

Индивидуально-дифференцированный подход в обучении детей с особыми образовательными потребностями

 

 

III вида.

, Тарасовского района.

 

Сообщение на заседании МО

коррекционной педагогике

январь 2015 год

 

на тему:

нцированный подход

 

 

 

 

 

 

Составила: учитель

Ярославцева Галина Ивановна

 

 

Индивидуальный и дифференцированный подход в обучении

Индивидуально — дифференцированный подход объединяет два подхода: индивидуальный и дифференцированный.

 Индивидуальный подход — основной психолого-педагогический принцип, согласно которому в обучении учитывается индивидуальность каждого как проявление особенностей его психофизиологической организации в ее неповторимости, своеобразии, уникальности.

Дифференцированный подход — принцип обучения, согласно которому учитываются различия между группами по их социальной, возрастной, образовательной, профессиональной направленности.

  Отличие индивидуализации от дифференциации мы видим в том, что при индивидуализации учитываются особенности каждого ученика, а при дифференциации — групп учеников.

Сущность принципа индивидуального подхода состоит в учете индивидуальных особенностей учащихся в учебном процессе с целью активного управления ходом развития их умственных и физических возможностей.

Индивидуальный подход предполагает всестороннее изучение учащихся и разработку соответствующих мер педагогического воздействия с учетом выявленных особенностей. Во вспомогательной школе учитель для изучения учащихся имеет возможность получить данные клинического и психологического обследования каждого ученика класса и дополнять их педагогическими наблюдениями. В результате этого создаются педагогические характеристики учащихся, отражающие состояние их речи, внимания и памяти, темпа работы и общей работоспособности, уровень развития логического мышления, пространственной ориентировки, двигательной и эмоционально-волевой сферы. Опираясь на эти данные, учитель намечает ближайшие и перспективные задачи в работе с каждым учеником и разрабатывает для их решения систему педагогических мер для применения в условиях фронтальной работы с классом, а в отдельных случаях — индивидуальной дополнительной работы.

Индивидуальный подход необходим умственно отсталым школьникам, независимо от их успехов в учебе. Если индивидуальные особенности, характерные для одних умственно отсталых школьников, будут наблюдаться и у других, то такие особенности называют типическими, т. е. присущими определенной группе учащихся.

 

 

 

 

обеспечения дополнительной поддержки в обучении детей, которые имеют определенные особенности в развитии. Одной из основных проблем таких  учеников является невозможность долгое время концентрироваться на одном виде работы, а также отсутствие долгосрочной памяти. Поэтому в работе рекомендуют применять  такую систему упражнений, которая помогает чередовать виды деятельности, а тем самым способствует поддержанию внимания и усвоению материала.

и радоваться своим успехам …

отличаются низкой и неустойчивой работоспособностью, повышенной утомляемостью, трудностями в  организации собственной деятельности, низким уровнем развития памяти, внимания, мышления. Им необходимы постоянная стимуляция, яркая мотивация, чёткое отслеживание временного режима, проверка качества выполнения заданий, включение заданий на развитии.

Хочу поделиться своими поисками и находками достигнутыми в работе с детьми класса «Особый ребенок»

Уроки математики

, наряду с другими методами и приемами, используемыми на уроках, — дидактическая игра. В ходе игры обучающиеся незаметно для себя выполняют различные упражнения, где им самим приходится сравнивать, выполнять арифметические действия, тренироваться в устном счете, решать задачи. Включение в урок игровых моментов делает процесс обучения интересным и занимательным, создает у детей бодрое рабочее настроение, облегчает преодоление трудностей в усвоении материала.

2

.

 

 

числами натурального ряда.

Развивать мышление, речь.

8.«Какой цифры не хватает? »

 

 

 

 

2. Уроки-путешествия.

В этих путешествиях ненавязчиво обогащается словарный запас, развивается речь, активизируется внимание детей, расширяется кругозор, прививается интерес к предмету, развивается творческая фантазия, воспитываются нравственные качества. Дети играют, а, играя, непроизвольно закрепляют, совершенствуют, доводят до уровня автоматизированного навыка математические знания.

Например:

3

Закрепить способы сложения и вычитания в пределах первого десятка.

, а также, поднимает настроение.

Слайд4

;

волевой сферы одна из важных задач обучения и воспитания детей с особыми образовательными потребностями.

4. Веселые задачи в стихах.

детей.

Сколько я нашла грибов?

Сколько детей прочитали книгу?

Математические загадки.

загадки про цифры

.

Две сестрицы друг за другом.

Пробегают круг за кругом.

Коротышка — только раз,

Та, что выше — каждый час.

(СТРЕЛКИ ЧАСОВ)

На руке, и на стене,

И на башне в вышине

Ходят с боем и без боя.

Всем нужны — и нам с тобою.

(ЧАСЫ)

с календарем уместно использовать следующие загадки:

Годовой кусточек

Каждый день роняет листочек.

Год пройдет — весь куст опадет.

(КАЛЕНДАРЬ)

Выходило 12 молодцов,

Выносили 52 сокола,

Выпускали 365 лебедей.

(МЕСЯЦЫ, НЕДЕЛИ, ДНИ)

.

5

применяю компьютер с его неограниченными возможностями использовать наглядность. Урок становится более интересным для обучающихся; за счет этого повышается эффективность урока.

Уроки письма

6

которые сочетаются с повторением пройденного материала.

 

7

Цель: закрепление умений определять наличие указанного звука в словах, выделять первый звук в слове.

 

 

 

 

 

 

 

 

щиеся, которые пишут неаккуратно, получают задания меньшего объема, направленные на правильное и аккуратное списывание текста.

8

скучным, используется стихотворный материал, и одновременно с массажным эффектом происходит автоматизация поставленного звука в речи.

9

 

Л

И под ёлочкой заснул.

10-11

изкультминутки направленные на формирование синхронизации компонентов речи с движениями.

Уроки чтения

Чтобы дети правильно читали, можно дать им определенный ориентир. Например составить памятку:

1. Следи, чтобы глаза двигались по строчке.

2. Старайся не возвращаться к чтению прочитанного слова, если понял его.

3. При чтении будь внимателен к каждому слову.

4. Старайся понять о чём читаешь.

12

На уроках чтения использую разминки:

дыхательная гимнастика

развитие длительного непрерывного ротового выдоха; активизация губных мышц.

— Смотри, какие красивые разноцветные бабочки! Посмотрим, умеют ли они летать.

Педагог дует на бабочек.

— Смотри, полетели! Как живые! Теперь ты попробуй подуть.

 

и скороговорок.

Слайд 13-14

Параллельно ведется отработка сочетаний гласных и согласных

15-16-17

18

. Данный тренажер в виде цветных контуров должен располагаться на потолке или высоко на стене и дети должны водить глазами по цветным контурам, горизонтали и вертикали. Я сделала такой тренажер.

Сказка про друзей- карандашей

дорожке по часовой стрелке)

дорожке против часовой стрелки).

восьмерке).

линиям). Залезли карандаши на самую верхушку и увидели: вот он, их родной дом, совсем рядом! Слезли друзья с дерева и побежали домой.

 

Уроки ремесла

моменты, как:

;

;

— загадки;

;

— во время выполнения работ слушание релаксационной музыки.

.

.

19

;

: развитие мелкой моторики рук, внимания, воображения, умение наблюдать;

20

Тренажёр «Календарь природы»;

.

Он представляет собой большой круг (обычная пластинка), разделённый на четыре сектора.

Каждый сектор имеет свой цвет, который соответствует определённому сезону календарного года: синий (зима), зелёный (весна), красный (лето), жёлтый (осень).

Для каждого времени года подобраны красочные иллюстрации и цветные прищепки – символы месяцев года.

Календарь многофункционален: используется (по ознакомлению с природой, развитию речи, логике), в дидактических играх, в индивидуальной работе с детьми. Детям очень нравится манипулировать цветными прищепками, при этом у них развивается мелкая моторика рук. Введение такого календаря развивает у детей внимание, они замечают интересные и типичные явления природы весной, осенью, зимой и летом.

Слайд 21-22

Рисование дает свои положительные результаты.

 

, создает условия для повышения мотивации, активности, вызывает интерес к учебе.

Таким образом, индивидуально — дифференцированный подход  на уроках реализуется через задания разного объема, разной степени трудности. Разной степени оказания помощи, опосредованной карточками и дополнительной наглядностью.

Практическая деятельность показала, что на успешность обучения влияют не только содержание предлагаемого материала, но и форма подачи, которая способна (или неспособна) вызвать заинтересованность и познавательную активность детей.

Литература

— номер 4

416 с.

 

 

Инварианты

«Инварианты»

Зуев Михаил

омска.

Елена Викторовна, учитель математики

его «инвариантными». Меня это очень заинтересовало, ведь инвариантные задачи встречаются в различных олимпиадах и, что особенно важно, в ЕГЭ. Поэтому я решил больше узнать об инвариантах и об их применении.

Гипотеза: Решение инвариантных задач, позволяет повысить компетентность учащихся в применении инвариантов.

Цель: Изучение применение инвариантов при решении задач и создание сборника задач на применение инвариантов.

Задачи:

Собрать теоретическую информацию о математическом понятия «инвариант»;

Создать серию задач, требующих использование инвариантов для решения;

Предложить задачи для решения учащимися 8-го класса;

Исследовать частоту применения инвариантов при решении задач;

Узнать, что влияет на эффективность применения инвариантов при решении задач;

Оформить задачи и их решения в сборник.

Объект: Математическое понятие «инвариант».

Предмет: Решение задач при помощи инвариантов.

Методы исследования, которые я буду применять в своей работе, это:

Моделирующий эксперимент;

Сравнение.

Введение:

— это величина, которая остаётся неизменной при тех или иных преобразованиях. В некоторых задачах инвариант — это величина, которая изменяется монотонно, то есть только увеличивается или только уменьшается. Рассмотрим на примере задачки про шахматную доску.

Условие:

Имеется шахматная доска, из которой вырезали два противоположных угловых поля. Можно ли покрыть ее целиком фигурами домино размером 2 × 1 таким образом, чтобы каждое поле было полностью покрыто одной и только одной фигурой домино?

, а значит решений нет.

:

На числовой оси отмечены все точки с целыми координатами. Разрешается прыгать на 1 и на 4 клетки вправо или влево. Можно ли за 2010 таких прыжков попасть из точки 1 в точку 2, ни разу не попав в точки, координат которых кратны 4?

, то вся ось разбивается на интервалы с длиной 4. Между этими интервалами можно перемещаться только прыжками на 4. Т.к. 1 и 2 находятся в одном интервале, то количество прыжком на 4 влево, равно кол-ву прыжков на 4 вправо.

– кол-во прыжков на 1 вправо, с – кол-во прыжков на 1 влево. Получаем, что совокупность всех прыжков можно представить в виде такого многочлена:

с=у

у-х)

число прыжков должно быть нечётным числом. А 2010 – чётное число. Значит, за 2010 прыжков нельзя попасть из 1 в 2.

:

Задачи на чётность

Задачи на делимость.

Задачи с полуинвариантами.

.

   Рассмотрим каждый тип на примере задач:

Задача на чётность:

На вешалке висят 20 платков. 17 девочек по очереди подходят к вешалке и либо снимают, либо вешают платок. Может ли после ухода девочек остаться ровно 10 платков?

чётность кол-ва платков та же, что и чётность подхода. После подхода 17 девочки остается нечетное количество платков. Получается противоречие. Значит, 10 платков остаться не может.

Задача на делимость:

Из цифр 2, 3, 4,… 9 составили два натуральных числа. Каждая цифра использовалась один раз. Могло ли одно из этих чисел оказаться вдвое больше другого?

а+2а=3а делится на 3, значит, сумма цифр 1-го и 2-го числе делится на 3. 2+3+4+5+6+7+8+9=44 не делится на 44, а значит составить такие числа нельзя.

Задача с полуинвариантами:

. Можно ли добиться, чтобы после нескольких переливаний в 5 сосудах оказалось 3 литра, а в остальных 6, 7, 8, 9, 10?

Рассмотрим различные варианты переливания:

2у+2у=4у литров (чётное число). Количество чётных и нечётных чисел не изменилось.

ётное число). Количество чётных и нечётных чисел не изменилось.

2у+1+2у+1=4у+2=2(2у+1) литров (чётное число). Количество чётных и нечётных чисел не изменилось.

2у+1+2у+1=4у+2=2(2у+1) литров (чётное число). Число чётных литров увеличилось на 2, а нечётных уменьшилось на 2.

Кол-во нечётных чисел может только уменьшаться.

добиться таких чисел нельзя.

Задача с неклассифицированными инвариантами:

. Белые, как водится, ходят первыми. Могут ли чёрные выиграть и, если да, при какой тактике (оба игрока стараются выиграть)?

слон ходит по клеткам одного цвета. И, поэтому, если ладья будет ходить только на клетки другого цвета, чёрные не смогут выиграть.

Также инвариантные задачи можно разделить на группы по виду начальных данных:

В задаче требуется доказать, что существует некий инвариант, причем он явно задан в условии.

на инварианты — их надо увидеть самостоятельно.

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

На этой диаграмме видно, что 90% учащихся не применяли инварианты при решении задач.

В общей доле решения это выглядит вот так:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

для самостоятельного решения я провёл повторную проверку и получил такие результаты:

 

 

 

 

 

 

 

:

 

на частоту и успешность применения инвариантов, являются:

Анализ

Правильное восприятие условий задачи.

Опыт решения задач.

Эти навыки позволяют сделать вывод, что более сложным представляется 2 тип задач, где требуется найти инвариант.

После этого я объединил задачи и их решения в сборник, который в настоящее время насчитывает около 20 задач.

Вывод:

Решение задач на инварианты развивает не только те навыки, которые используются в-основном при решении задач на инварианты, но и те, которые могут пригодиться и в других сферах деятельности.

Инвалидность — приговор или..

..?

 

стье не всегда создано для него

В. Г. Короленко «Парадокс»

 

А в остальном они такие же люди, как мы с вами.

Они хотят быть счастливыми, как вы считаете?

Я тоже считаю, что хотят и заслуживают счастья.

этой проблемой в любой момент своей жизни, может стать инвалидом.

.

Вы согласны с таким определением?

, связанные ногами прекрасные вещи, созданные книги, сайты…

.

т неловкость, иногда панику, если впервые в жизни общаются с инвалидом.

к людям с ограниченными возможностями. Также, как и большинство, старалась пройти и не заметить.

Потом мое отношение к инвалидам изменилось: я стала их жалеть. И это плохо. Им не нужна жалость!

У меня это желание появилось.

Но, самое главное, меняется отношение общества к ним.

, и у них родился сын.

чтобы их жизнь прошла не напрасно.

: ребята, которые имеют проблемы в жизни, могут их преодолевать, могут найти место в жизни.

Ими восхищаются их родные, друзья, болельщики…

Да, не приговор это. Это то, с чем необходимо смириться, не только самому человеку с ограниченными возможностями, но и всем остальным. Это то, с чем нужно научиться жить. Инвалидность не ставит крест на счастливой жизни. Вспомним Короленко: «каждый человек создан для счастья…» Безо всяких НО!

Откройте свое сердце для людей с ограниченными возможностями, не жалейте их, не игнорируйте. Впустите в свою жизнь доброту.

Хоть каждый шаг дается нелегко нам,

Хоть каждый час – паденье и подъем,

Под этим старым синим небосклоном

Мы любим жизнь и жить не устаем

 

Порой бывает – жизнь сдается черной,

И не в туманном сне, а наяву,

На дно невзгоды тянут, но упорно

Мы все же остаемся на плоту.

 

Мы ненавидим, если нас жалеют,

И в трудной повседневности своей

Становимся сильней и здоровее

При помощи единства и друзей.

 

Так не пугай нас, трудная дорога.

Лютуй, зима. Грозой, гроза, греми.

Друзья, мы вместе можем сделать много,

Чтобы остаться на земле людьми.

 

Сломать никак несчастья нас не могут,

Не стынет на морозе наша кровь.

Приходят вовремя всегда к нам на подмогу

Надежда, вера, мудрость и любовь!

 

Сергей Ольгин «С нами вера, надежда и любовь»

 

 

 

Имена существительные 1 склонения. Именительный и винительный падежи.

Конспект урока

:

Первое склонение имён существительных. Именительный и винительный падежи.

формировать умение определять именительный и винительный падежи первого склонения

Коммуникативные:

1.Готовность получать необходимую конструктивную критику и поощрение со стороны учителя

2.Умение участвовать в коллективном рассуждении

3.Использовать правила, данные в учебнике, для правильного выполнения упражнений

Познавательные:

1. Устанавливать причинно- следственные связи

2. Умение пользоваться знаниями, полученными ранее

 

Урок сообщения нового материала

ТСО (компьютер, проектор, презентация, разработанная учителем)

Доска, мел

 

Организация внимания учащихся

:

, ладонь, колонна, дорога, запятая очаг.

изученного

— А давайте вспомним, встречались ли мы уже с таким понятием, для которого был бы важен род имени существительного и его окончание? (Склонение)

4. Фронтальный опрос

колько склонений существует? (Три)

склонение? (Род имени существительного и обратить внимание на окончание)

— И так, какие же слова относятся к первому склонению?

, -я в именительном падеже)

— Приведите примеры.

склонению?

, -е в именительном падеже). Например?

ьном падеже).

Повторение падежей.

5. Изучение нового материала.

Маша на грядку высадила огуречную рассаду.

падежи имен существительных? (С помощью вопросов)

(что?)

— Как определить падеж?

Маша высадила (подлежащее стоит в Им.п.

— Обратим внимание на именительный и винительный падежи. Какое окончание в именительном падеже? (а) А в винительном? (у).

— Так какие же окончания у существительных первого склонения в винительном падеже? (у)

на

— Как определить винительный падеж?

(говорят дети).

Физминутка

!

 

винительного.

винительного?

(Именительный падеж употребляется без предлогов, а винительный с предлогами)

Работа по учебнику.

2. Работа в парах.

 

Задание: определи падеж выделенных имён существительных.

1 вариант

Мы чтим память о тех, кто погиб в боях за Родину.

В сердцах людей живёт память о погибших за Родину.

Ребята играли в мяч.

В нашей стране ценится любой труд.

Люди нашей страны уважают труд.

 

2 вариант

находится на берегу озера.

.

ведёт узкая тропинка.

 украшает человека.

по дорожке.

Взаимопроверка)

Рефлексия.

— Какую тему изучили?

Сложной ли оказалась для вас тема?

Что нам помогает при определении именительного и винительного падежей имен существительных?

.